Александар Драгович: «Пограв би за «Реал», але не буду засмучуватися, якщо мені доведеться пограти й у «Барселоні»

Динамо Київ 30 Грудня, 11:17 520
Александар Драгович: «Пограв би за «Реал», але не буду засмучуватися, якщо мені доведеться пограти й у «Барселоні»
Австрійський центральний захисник київського «Динамо» Александар Драгович відповів на питання вболівальників, не забувши при цьому про прийдешній Новий рік.

- Я, як і вся команда, вдячний нашим відданим фанам за підтримку. Хочу побажати всім щастя та успіхів у новому році!

- Коли ти зрозумів, що футбол стане твоєю професією на все життя?

- Я граю у футбол, скільки себе пам'ятаю. І, слава Богу, навіть не знаю, чим би я займався, якби не став футболістом. Серед моїх родичів не було футболістів. Так, мій дідусь – уболівальник футболу, але сам він ніколи не грав. Футбольне життя дуже непередбачуване. На жаль, травми часто заважають футболістам. Я з 17-ти років почав тренуватися в першій команді. Попрацювавши там півроку, я зрозумів, що стану професійним футболістом, якщо мені не завадять травми.

- Хто був твоїм кумиром у дитинстві? За яку команду вболівав?

- Оскільки я починав свою кар'єру в «Аустрії», то й уболівав з дитинства за цю команду. А моїм кумиром у дитинстві був центральний нападник Патрик Клюйверт.

- До якого клубу ти ніколи не перейшов би?

- В Україні я ніколи не грав би за «Шахтар», а в Австрії – за «Рапід».

- Як ти проводиш вільний час?

- Звичайно, зараз, коли у нас ігри через два дні на третій, часу зовсім мало. Але коли час є, люблю погуляти по Києву, зустрітися з друзями, з партнерами по команді, випити кави.

- В яких місцях у Києві ви найчастіше буваєте?

- Практично весь вільний час я перебуваю разом із моїм перекладачем Бериславом, який мене часто водить містом, показує Київ. Найбільше мені подобається на Хрещатику, люблю пити каву та милуватися гарними дівчатами, які проходять повз.

- Що для тебе значить цифра «6»? Чому ти граєш саме під цим номером?

- Не надаю номеру на ігровій футболці великого значення. Просто так склалося, що коли я перейшов до «Базеля», мені дали шостий номер, і ми виграли в тому сезоні чемпіонат та Кубок Швейцарії. Коли я перейшов до «Динамо», я відразу поцікавився, чи не зайнятий шостий номер. Виявилося, що він вільний.

- Хто, на твою думку, найтехнічніший гравець в українському чемпіонаті?

- Андрій Ярмоленко – поза конкуренцією. Звичайно, мені запам'ятався й Коноплянка за виступами за «Дніпро», але й тоді на першому місці був Ярмоленко.

- Який найбільш цікавий випадок стався з тобою в «Динамо»? Ти любиш пожартувати над президентами...

- Це лише початок! Якщо, дасть Бог, ми виграємо чемпіонство й у цьому сезоні, вигадаю що-небудь ще крутіше!

- Чи хотів би ти зіграти на Євро-2016 проти збірної України?

- На груповому етапі ми не зможемо перетнутися. Хотілося би, щоб обидві збірні пройшли якомога далі та зустрілися у фіналі, ну або, принаймні, у півфіналі. Але я змушений вас засмутити: якщо ми зустрінемося, переможцем буде Австрія.

- Кого би ти взяв до збірної Австрії з футболістів «Динамо», якщо б була така можливість?

- Женю Хачеріді!

- До речі, з Євгеном Хачеріді тобі доводиться найчастіше спілкуватися на полі. Якою мовою ви спілкуєтеся?

- Звичайно, шкода, що він не знає ані англійської, ані німецької мов. Зате я трохи розумію українську та російську. Хачеріді теж знає три-чотири слова сербською мовою, щоправда, не дуже культурні. У футболі мова одна. На полі нормально розуміємо один одного.

- Що спільного у австрійців та українців?

- В Австрії життя дуже відрізняється від життя в Україні, але там немає таких гарних дівчат. Тим не менш, я люблю Австрію та планую жити там після завершення футбольної кар'єри.

- Перед матчем-відповіддю проти «Баварії» в Лізі чемпіонів ви пообіцяли вболівальникам «Базеля», що пробіжитеся голим по центру міста, якщо пройдете мюнхенців. Можете щось подібне пообіцяти вболівальникам «Динамо»?

- Я трохи пожартував у розмові з журналістом, не думав, що він це напише. Але він опублікував мої слова. Я вийшов на цю гру, благаючи Бога, щоб ми програли. Мені пощастило, що «Базель» тоді програв.

- Хто є для вас найбільш незручним суперником в Україні?

- Завжди важко протистояти «Дніпру» в гостях. У них у складі грає Роман Зозуля – дуже хороший, рухливий нападник, часто доволі жорстко грає ліктями. Проти нього завжди незручно грати.

- Катаєшся на скейт-борді, який подарував тобі Ярмоленко?

- Поки, на жаль, не можна.

- Яким був твій найбільш пам'ятний матч за «Динамо»?

- Звичайно, матч із «Челсі» в Лондоні – один із перших у списку, але найбільш пам'ятний матч - із «Дніпром», в якому Віда забив гол, і ми достроково стали чемпіонами України.

- Кого ти вважаєш найбільш грубими гравцями в чемпіонаті України?

- З тих, кому я протистояв на полі, – Роман Зозуля та Луїс Адріано.

- Що тебе утримує в Києві, крім умов контракту?

- Гарні дівчата! Звичайно, Відень для мене – найкрасивіше місто, але на другому місці для мене Київ, і я дуже щасливий, що я живу та працюю тут, граю за такий великий клуб, як «Динамо».

- Чи продовжуєш ти розвивати свої воротарські навички, або Олександр Шовковський більше не пропонує?

- Звичайно, мені поки що більше не випадала нагода стати у ворота. Згадуючи той епізод, Домагой Віда тоді дуже хотів стати у ворота, був упевнений, що відіб'є удар із пенальті від свого співвітчизника Даріо Срни. Але Віда не дуже високого зросту, тому рукавиці взяв я. Олег Гусєв підійшов до мене та порадив стрибати у правий кут. Я так і зробив, а м'яч полетів у лівий. А на наступному тренуванні Шовковський підійшов до мене, дав воротарські рукавички та жартома сказав: «Підемо, будемо тренувати тебе стояти на воротах».

- Що відчували, коли у грі з «Порту» на останніх хвилинах м'яч зрикошетив у поперечину воріт «Динамо»?

- Звичайно, було б дуже прикро, якби м'яч влетів у ворота, оскільки тоді «Челсі» та «Порту» влаштувала би результативна нічия 2:2 та більше в останньому турі. Але й ми могли забити ще один гол, коли після удару Гармаша головою м'яч поцілив у стійку.

- Ти знаєш, що ти єдиний футболіст в історії «Динамо», який в єврокубковому матчі забив і в свої, і в чужі ворота?

- Після того матчу мене заспокоювала мама, й від неї я дізнався про це вперше. Мені було дуже прикро. Краще б я забив два в чужі, й ми виграли 2:1.

- Кого ти вважаєш найкращим центральним захисником у світі на даний момент?

- Рафаеля Варана з мадридського «Реала». Він дуже швидкий та рухливий і ще зовсім молодий, тож, думаю, буде продовжувати прогресувати.

- Ти казав, що вважаєш себе другим найкращим центральним захисником в Україні після Хачеріді. А чому не першим?

- Для мене він найкращий. Не сперечаюся, в мене теж є багато хороших ігрових якостей, але Женя – найкращий центральний захисник, з яким я грав у парі. Я дуже щасливий, що граю з ним в одній команді. Впевнений, якщо Хачеріді буде в кожному матчі грати на тому ж рівні, що й проти «Порту», то незабаром ним будуть цікавитися топ-клуби Європи.

- Який трофей ти найбільше мрієш підняти над головою?

- Кожен європейський клуб та кожен футболіст мріє виграти Лігу чемпіонів. Звичайно, «Динамо» буде непросто це зробити, але ми будемо старатися. Тим не менш, наше основне завдання – виграти чемпіонат та Кубок України. Дуже шкода, що в попередньому сезоні ми не вийшли до фіналу Ліги Європи, хоч і були такі близькі до цього.

- Ти вже виходив до плей-офф Ліги чемпіонів разом із «Базелем». Протистояння з «Баварією» стало хорошим досвідом для розвитку кар'єри?

- Коли «Базель» виграв у «Баварії» вдома, всі гравці були на емоціях, усі думали, що ми пройдемо далі. Але матч у Мюнхені опустив нас на землю, розставив усе на свої місця. Однак, думаю, «Динамо» здатне переграти будь-яку команду, якщо ми на сто відсотків виконаємо тренерську установку на гру.

- Як тобі працюється з Ребровим?

- Ребров – дуже перспективний молодий тренер. Великий плюс, що він володіє англійською мовою й може безпосередньо спілкуватися з легіонерами. Під його керівництвом наша команда з кожним матчем додає та грає все краще й краще. Звичайно, Ребров – молодий тренер, і він сам продовжує навчатися, набиратися досвіду. Думаю, і клуб, і ми, гравці, маємо радіти тому, що у нас є такий тренер.

- У цьому році на «Золотий м'яч» номіновані троє нападників. В останні роки захисники жодного разу не номінувалися на цей приз. А кого би ти номінував, якби був окремий приз для найкращого захисника у світі?

- Важко сказати, у світі дуже багато хороших захисників, один із них – це я. Якщо ж судити об'єктивно, в попередньому сезоні дуже добре виглядав Венсан Компані, щоправда, в поточному він трохи здав. Я би також номінував Серхіо Рамоса та Рафаеля Варана. На жаль, заслуги нас, центральних захисників, не так видно, як півзахисників та нападників, чомусь вважається, що саме вони вирішують гру.

- У якому світовому топ-клубі ти хотів би встигнути пограти за свою кар'єру?

- Якщо я назву якийсь один клуб, то всі інші образяться. Звичайно, найбільше мені би підійшла «Баварія», оскільки я німецькомовний. Хоча я вболіваю за «Реал», і хотів би пограти там. Але не буду засмучуватися, якщо мені доведеться пограти й у «Барселоні».

- Алексе, а ти знаєш, що свого часу всі гравці «Динамо» підстриглися налисо перед матчем Ліги чемпіонів проти «Манчестер Юнайтед»? Якби надійшла зараз така пропозиція, підстригся би з усіма?

- Ні, адже тоді на мене не подивилася би жодна дівчина (сміється).

- Які ще оригінальні парі ти укладав?

- Була у мене суперечка з Олегом (Гусєвим – прим.ред.), хто з нас виграє в теніс. Не буду називати суму, на яку ми посперечалися. Скажу тільки, що я виграв.

- Чи можна центральним захисникам грати жорстко й у той же час уникати карток?

- Це неможливо. Тільки якщо арбітр поганий. Центральні нападники завжди мають побоюватися центральних захисників.

- Чи слідкуєш ти за тенісом, і хто твій улюблений тенісист?

- Звичайно, це для мене дуже легке питання. Я вболіваю за свого земляка, Новака Джоковича, можна сказати, я його фанат. Цей хлопець починав із нуля, на початку кар'єри у нього не було грошей ані на кросівки, ані на ракетки. При цьому він зміг стати першою ракеткою світу та довго тримається на вершині.

- Якби ти потрапив на безлюдний острів і міг взяти з собою туди трьох людей чи три речі, хто або що б це було?

- У першу чергу, найкращого друга. Також свою сім'ю, це найбільш важливі для мене люди. І, мабуть, Ірину Шейк!