Цікаві традиції та забобони футбольних клубів

Світовий футбол 13 Січня, 00:14 1300
Цікаві традиції та забобони футбольних клубів
Вірність традиціям та віра команди у надзвичайне – це щось на кшталт футбольної магії. Пропонуємо вам декілька прикладів традицій та забобонів команд.

Магія бессарабських воріт

Віра в силу бессарабських воріт зародилася ще наприкінці 50-х. І досі вболівальники та гравці вірять у те, що вони є щасливими для київського «Динамо». Вважається, якщо перший гол «біло-сині» забили саме в ці ворота, то перемога у поєдинку забезпечена. Багато динамівців вірять у те, що забити в бессарабські ворота легше.

А от Олег Базилевич цю легенду спробував пояснити. Легендарний динамівець розповів, що колись за північними воротами був отвір між трибунами. Повітря створювало особливий ефект, який допомагав футболістам, і забити було справді легше. Але потім добудували другий ярус і такого ефекту більше не було. Проте, залишилася легенда, в яку вірять і досі. Зараз роздягальня динамівців на НСК «Олімпійський» знаходиться ближче до бессарабських воріт, що вважається своєрідною традицією клубу.

Квіти біля поля

Ця чарівна традиція з’явилася завдяки дівчині на ім’я Маргарита. Вона завжди була палкою вболівальницею мадридського «Атлетіко» та шанувальницею таланту футболіста Мілінко Пантіча.

У цей день мадридці зустрічали на своєму полі «Атлетік» з Більбао. Перед грою Маргарита придбала чотири квітки, розраховуючи, що саме стільки відрядить «Атлетіко» у ворота суперників і дивом вгадала. Два з чотирьох голів були забиті після корнеру, який подавав саме Пантіч, тому Маргарита кинула квіти і до кутового прапорця. Гравець неохайно відштовхнув гвоздики, але дівчина не розгубилася. Вона домовилась з робітником клубу, який передав Пантічу записку з проханням не жбурляти квіти, оскільки вони призначалися для нього та команди. Після цього випадку футболіст зв’язався із Маргаритою та попросив вибачення. А квіти біля кутового стали традицією «матрацників», якій трохи більше 20 років.

Відтепер, кожного домашнього матчу біля поля з’являються 24 гвоздики на удачу та в пам’ять про цю історію.

Жорсткий відбір Більбао

На футбольній карті Європи навряд можна відшукати клуб, який більше відданий своїм традиціям. Баскський націоналізм лежить в основі принципів «Атлетіка» з Більбао. З 1912 року за цю команду дозволено грати лише місцевим футболістам та тим, хто має коріння басків. У це важко повірити, але навіть сьогодні вони дотримуються саме таких принципів. Не дивлячись на це, «Атлетік» - один з тих клубів, які ніколи не покидали вищої ліги Іспанії та є однією з найбільш титулованих команд країни.

До вибору тренерського штабу баски не такі вимогливі, а от щодо спонсорів, то тут теж є забобони. Жодного спонсорського логотипу на формі футболістів «Атлетіка» не було аж до 2008 року. Перший спонсор, чий логотип прикрасив форму гравців, заробив таку честь завдяки тому, що розташовується в Країні Басків.

15 хвилин оплесків

Красиву традицію має і віденський «Рапід». ЇЇ історія розпочалася майже 80 років тому. У тридцяті роки минулого сторіччя клуби Австрії вважалися одними з найсильніших у Європі. Але потім у мирне життя австрійців втрутилася політика. Війська Гітлера увійшли на територію країни. Австрійська армія отримала наказ не стріляти та капітулювала, як наслідок Гітлер опублікував закон «Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією». Що б це не нагадувало, але «Рапід» не «Таврія» - цей клуб мав досить серйозну структуру та продовжив свої виступи для рідних вболівальників. Граючи в чемпіонаті об'єднаної Німеччини, «Рапід» зустрівся з принциповим суперником - німецьким «Франкфуртом», та на полі довів, хто є господарем на цій землі. Австрійці забили три голи на останніх 15 хвилинах. З тих пір, на честь цієї перемоги, вболівальники «Рапіда» влаштовують наприкінці матчу 15 хвилин безперервних оплесків.

Орлиці на вдачу

Багато клубів мають талісманів та далеко не кожен може похизуватися живою твариною або птицею… У цьому досягли успіху португальська «Бенфіка» та італійський «Лаціо». Ці клуби обзавелися живими орлами. Обидві пташки жіночої статі. Італійську звуть Олімпія, а португальську - Вікторія. Перед кожним домашнім поєдинком команд орлиць випускають політати на удачу. Щоправда, Олімпію іноді бережуть, бо дуже гучно ведуть себе вболівальники «Лаціо». А її колега Вікторія кружляє стадіоном перед кожним поєдинком і присутня на офіційних подіях «Бенфіки» - такі вже традиції.

Різдво з великою родиною

Уніон – означає союз, поєднання. Цей футбольний клуб з Другої Бундесліги показує справжню єдність зі своїми фанатами. Вболівальники завжди перші на допомозі клубу: збирали гроші, коли клуб ледь не збанкрутував, допомагали відбудувати стадіон – немало цікавих та зворушливих історій пов’язано з ними та командою. Є, звісно, і свої традиції, одна з них досить чарівна. Різдво заведено святкувати з близькими та рідними, напередодні свята «Уніон» збирає на стадіоні свою велику вболівальницьку родину. 13 років існує ця традиція і щоразу все більше людей приходить, щоб разом заспівати різдвяні пісні.

Звісно, кожен футбольний клуб має свої традиції та забобони. Ми ж розповіли лише невелику кількість історій, які на наш погляд є найцікавішими.