– Хто ти за освітою та чим займаєшся зараз? Я читала, що у тебе туристична компанія, до того ж, є власні благодійні проекти.
– За освітою я – економіст. Закінчила магістратуру за спеціальностю Облік і Аудит. Вже на четвертому курсі я захотіла працювати, і ми з моїм найкращим другом, однокурсником, вирішили відкрити туристичну агенцію. Я закінчила чимало курсів та додатково почала освоювати туризм. Зараз наша туристична компанія працює приватно для власної бази клієнтів, знайомих і друзів.
Благодійні проекти дійсно є, але вони не масштабні – для цього потрібно мати однодумців та підтримку. До того ж, вони не публічні. Ми збираємо гроші на допомогу дитячим будинкам і клінікам. Я долучаю до допомоги своїх знайомих, за рахунок цього ми часто збираємо чималі кошти сім’ям і хворим діткам. І, звичайно, щомісяця допомагаємо і самі.
– Ти родом з Львівської області. Коли переїхала до Києва?
– Так, я родом з Червонограда. У Києві вже давно. Мої батьки теж родом з Західної України, у них обох також вища освіта – економічна та інженерна. Зараз вони живуть у столиці.
– Колись довгий час ходили чутки, що Артем Кравець одружений на дочці віце-президента «Динамо».
– Досі так кажуть. Мене це смішить, не більше. Люди в соціальних мережах так впевнено заявляють, що це правда – цікаво інколи почитати. Мій тато любить футбол, ходить на матчі «Динамо», вболіває за Артема, але його професія ніяк не пов’язана з цим видом спорту!
– Кажуть, що ти вболіваєш за «Баварію» та збірну Німеччиини. Це правда?
– Після знайомства з Артемом я полюбила футбол, тепер мені цікаво дивитись не лише український чемпіонат. Так, я вболівала за збірну Німеччини на чемпіонаті світу. А по стилю гри та по організації роботи в команді мені дійсно подобається «Баварія», в них чудовий тренер.
– Сама займаєшся спортом?
– О, спорт – це і моє життя! Займаюсь ним з дитинства, зараз в основному це спортзал та інколи бокс. Завжди прошу Артема пограти з ним у футбол на відпочинку – він дозволяє мені давати йому паси (посміхається).
Спорт допомагає тримати себе у хорошій формі. Дехто вважає, що я занадто худорлява (моя вага – 50 кг), але я не сиджу на дієтах. Схоже, це спорт і генетика.
– Я читала дві версії вашого знайомства: на боулінгу і в соціальній мережі. Яка з них правдива?
– Насправді ми познайомились в інтернеті. Артем мені написав повідомлення щось типу: «Як справи?». А перша зустріч вже відбулась у боулінгу.
– У грудні у вас була вже п’ята річниця подружнього життя. Як святкували?
– Як завжди, романтично і вдвох. Артем підготував сюрприз. Не скажу, який (посміхається). Він дуже особистий.
– Артем – романтик? Часто дивує сюрпризами та подарунками?
– Так. У нього було дуже багато романтичних вчинків. Останній – якраз на нашу річницю і на мій день народження. Його ми святкували на відпочинку. Артем зранку прикрасив наш номер трояндами, кульками, приготував відеопривітання за участю друзів і батьків. А ввечері замовив вечерю на березі океану. Стіл, свічки, смачна їжа… Було дуже романтично. Особливо я запамятала слова, що почула від нього. Це важливіше всіх подарунків і квітів.
– Перехід Артема в «Штутгарт» був доволі неочікуваним для українських вболівальників. Для вас ця пропозиція теж була негадана чи все ж перемовини тривали довго і ретельно приховувались?
– Звичайно, перемовини тривали не один день і були непростими. Для нас цей крок був дуже важливим.
– Ти вже переїхала до Німеччини?
– Ми ще в процесі. Перевезли поки речі Артема, моїм місця не вистачило(посміхається). Вони поїдуть наступною партією. Лише своє авто перегнала. Сумно бути на відстані від батьків, я дуже прив’язана морально до них.
– Як проходить знайомство з новим містом?
– Я тут лише декілька днів. Поки що мені все подобається – тут комфортно і спокійно. Вивчаю мову.
– Німецьке видання Bild присвятило тобі цілу статтю та зауважило, що саме ти претендуєш на місце секс-символу «Штутгарта». Готова нести такий титул?
– Не знаю на рахунок секс-символу, але можу сказати як справжній футбольний фан, що буду на всіх домашніх матчах в Штуттгарті – я їх і в Києві не пропускала. При можливості буду навіть їздити на гостьові. Дороги тут хороші, на машині не проблема дістатись іншого міста.
– Артем обрав 23-й номер, тому що 22-й був зайнятий. Чому саме це число?
– Йому подобалась гра Кака, тому він і взяв його номер.
– Останні два роки Артем ніби розкрився по-новому на футбольному полі. Як вважаєш, в чому секрет?
– Обставини склались так, що травму отримав Мбокані. Артем був готовий морально і фізично, що й показав на полі. Він надзвичайно старанний і дисциплінований – виконав свою задачу і потрапив ще й у збірну України, де теж чудово себе проявив. Я ним дуже пишаюсь! Тепер для нього новий важливий крок, я всім серцем буду підтимувати і вболівати.
– Як ти привітала чоловіка з виходом на Євро-2016?
– На жаль, я не була на матчі у Словенії. Тому зустрічала чоловіка в аеропорту разом з вболівальниками. Атмосфера була неповторна, емоції просто переповнювали!
– Лілль, Ліон і Марсель – куди вирушиш зі збірною?
– Я була декілька разів у Франції, але не в цих містах. Спробую потрапити на всі матчі. І всім серцем вболіватиму за нашу країну. Впевнена, що наші хлопці покажуть свій найкращий футбол і результат на Євро-2016!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
