Мабуть, ця новина куди важливіша безлічі повідомлень про дорогі покупки гравців, бо вона свідчить про початок процесу протверезіння нашого футбольного співтовариства, яке грунтовно підсіло на очманіле бабло. Тепер усім доведеться вчитися заробляти, рахуючи доходи і витрати, а значить, і розлучатися з грошима клуби будуть розумніше, рік від року знижуючи корупційну складову.
Втім, великим спокусником для деяких раніше залишиться риса єврокубків, і особливо - зона Ліги чемпіонів. Адже пряма путівка в неї - це практично гарантований заробіток півтора десятка мільйонів євро. Відповідно, кожна перемога в чемпіонаті для його майбутнього переможця еквівалентна 500 тисячам євро!
Ось чому арбітраж навіть рядових матчів за участю лідерів потребує такого особливого контролю. І це - сфера відповідальності не тільки профільного комітету ФФУ та керівництва федерації, а й власників клубів.
Не буде порядку тут - не спрацює ніякий план по реформуванню Прем'єр-ліги. Решта її учасників будуть змушені якось реагувати на будь-який очевидний обман.
Ще до питань стратегічної важливості я б відніс обговорення доцільності та формат участі збірної України в ЧС-2018, фінальна частина якого повинна пройти на території РФ. Це в - контексті запланованого на 11 березня Конгресу ФФУ.
На жаль, поки жоден з колективних членів ФФУ, жоден з її комітетів, включаючи Комітет національних збірних, не висловив своїх пропозицій на цей рахунок. По суті ми всі - як цілісне футбольне співтовариство України - до цих пір так і не визначилися зі своїм ставленням до такої потенційної проблеми, як поїздка на турнір в РФ. Немов її не існує зовсім.
Ми просто пливемо за течією.
Україна вже стала учасником відбірної кампанії ЧС-2018, пройшовши процедуру жеребкування. Що буде далі? Вже у вересні 2016-го стартують офіційні поєдинки цього турніру. І так виходить, що наша команда готується до них.
Але припустимо, що збірна України успішно пройде кваліфікацію і завоює путівку у фінал. Тоді як? Грати далі чи ні? Їхати чи не їхати? Невже відповідь на принципове для всієї країни питання знову буде відкладена на потім, як було нещодавно з перепризначенням Михайла Фоменка?
Чому, на мій погляд, ця тема повинна бути проговорена березневим Конгресом ФФУ? Тому що це не тільки предмет взаємин ФФУ з ФІФА, питання національної самоповаги. Крім іншого, він у тому числі зачіпає ще й долі, кар'єри наших футболістів і тренерів.
Одна справа - якщо вони набудуть кваліфікацію, знаючи напевно, що в разі перемоги у відборі поїздка на фінал в РФ все одно відбудеться/не відбудеться, і інше - якщо розмова на цю тему буде відкладена на потім.
Я переконаний, що тільки чесна і зважена дискусія на цю складну тему позбавить нас від невизначеності і, як свідчить досвід Прем'єр-ліги, цілком передбачуваних наслідків.
У житті завжди так: або твориш свою долю, або пливеш за течією, тримаєш паузу. Головне - пам'ятай, вона не буває нескінченною.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
