«Її відкриття заплановане на 27 січня, 15:00. За адресою Енгельса, 34. Що сказати? Звичайно, все складно. Починаючи від пошуку скульптора і закінчуючи збором коштів. Людину, яка погодилася зробити барельефну дошку, знайшов лише з третьої спроби. Перший фахівець, наприклад, був з ім'ям і заломив величезну суму тільки за те, що представить ескіз з пластиліну. Загалом, дуже вдячний тому, хто взявся за цю справу. Причому спрацював не за гроші, а саме за совість, не пішов по шляху найменшого спротиву. Витратив достатньо часу на обробку.
Потім, до речі, була довга процедура затвердження і погодження проекту. Благо в Мінміськвиконкомі пішли назустріч.
Що стосується суми, то зібрана лише половина — 68 мільйонів рублів. Сьогодні тільки метал коштує стільки... загалом, 150 кілограмів бронзи ніхто безкоштовно не дасть. Зараз ми знаходимося в незручному становищі. Дошка є, місце є, а гроші ще не перераховано. Як вирішити це питання, не уявляю. Висить у повітрі. А дата вже скоро. Зрозумійте, не в свою кишеню кладу: всі кошти з рахунку надходять за потрібними адресами.
З цього приводу була зустріч з керівництвом мінського «Динамо». Зокрема, з генеральним директором Алімом Селімовим. Але, як кажуть, де багато шуму, там мало результату. Спочатку запевняли, ніби допоможуть, а потім, коли вже безпосередньо прийшлося, — нічого. Власник команди Юрій Чиж каже, що передавав щось через Олександра Хацкевича і більше грошей немає.
Ви знаєте, що в кінці грудня проводився «Турнір друзів». Велике спасибі хлопцям. Дуже багато відгукнулися на пропозицію, підключилися. В результаті вдалося зібрати 13,9 мільйона. Дуже вдячний Юрію Вергейчику, який вклав 900 доларів. А ще — динамівського клубу вболівальників, з чиєї ініціативи було затіяно відкриття меморіальної дошки. Словом, з миру по нитці певна сума накопичилася. Хоча, зрозуміло, далеко не вся.
Знаю, багато хлопців навіть у білоруських клубах отримують по 5-6 тисяч доларів. Було б здорово, якби хтось хоча б раз надав допомогу. 500 доларів — хіба така велика втрата для бюджету? Розумію, що у мене наболіло, висловлююся на емоціях. Однак прикро, коли саме кращі друзі залишаються у підсумку в стороні. Навіщо ж ви обіцяли, коли сиділи за столом?..
Де Хацкевич? Телефоную, намагаюся з ним поговорити ще з кінця минулого року. Іван Іванович Савостиков сказав, що тренер збірної за кордоном, на відпочинку. Ну, нехай. Не може ж він там місяць бути?! Трубку не бере, на зв'язок не виходить. Хоча, думаю, якби було бажання, давно б відповів, знайшов можливість поговорити. У мене теж, вибачте, є якась людська гордість. Тому одного разу просто припинив спроби з ним зв'язатися.
І найголовніше. Хлопці, це не тільки Валентину пам'ятник. Це пам'ять всім футболістам, що передчасно пішли, тому ж Олександру Прокопенку. Можна згадати багато прізвищ. Адже в місті поки немає жодної меморіальної дошки спортсмену з ігрових видів спорту. Давайте зробимо так, щоб вона була»,- цитує Миколу Миколайовича pressball.by.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
