«Динамо». Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом

Динамо Київ 18 Січня, 23:05 1098
«Динамо». Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом
Виступ динамівців у першій частині сезону був би ідеальним, якби не матчі з «Шахтарем».

Першу частину сезону у виконанні динамівців можна було б назвати ідеальною. Якби не два програних вчисту головному на внутрішній арені конкурентові матчі. І якщо липневі 0:2 в Суперкубку ще можна пояснити повільним входженням у сезон, то виправдання київському розгрому від «Шахтаря» знайти складно. «Динамо» програло ту зустріч з найбільшим за історію виступів у національних чемпіонатах рахунком 0:3 (то коли говорити про домашні невдачі, звісно). Втім, об’єктивно перевага «гірників» могла бути значно більшою.

Виглядає, що так само, як Сергій Ребров у попередньому сезоні зумів прилаштуватися до тактики Мірчі Луческу, так тепер уже румунський містер знайшов протидію стратегії Сергія Станіславовича. Відповідно в зимовому антракті тренерському штабові киян треба вдосконалюватися, адже причиною гучного фіаско в зустрічах з «Шахтарем» стали не індивідуальні помилки, а командні.

Проте в цілому осінню частину сезону динамівці пройшли справді вдало, і перший за останніх 17 років вихід до плей-оф Ліги чемпіонів – тому яскраве підтвердження. В поєдинках чемпіонської ліги динамівці продемонстрували добру тактичну виучку, стійкість характеру й гарну фізичну готовність, що вкупі з зіграністю та високою індивідуальною майстерністю гравців групи атаки принесло заслужений вихід у єврокубкову весну.

Трансферна діяльність

Зміни впродовж літнього міжсезоння у таборі киян були мінімальними. Правильніше було б сказати – справжні перестановки трапилися лише дві. Перша – придбання нападника Жуніора Мораєса, останнім клубом якого був донецький «Металург». Бразилець завдяки своїй різноплановості, відмінній техніці й бійцівським рисам витіснив зі складу Артема Кравця.

Голландець Жермейн Ленс втілив свою мрію і перейшов з «Динамо» в топ-чемпіонат, а на його місце зі швейцарського «Базеля» прийшов Дерліс Ґонсалес. Навіть з умовою, що параґваєць фактично витратив першу частину сезону на адаптацію до нових тренерських вимог, країни і колективу, можна сміливо говорити, що втрата Ленса виявилася безболісною. Коли не йшла гра у Дерліса, його вдало підмінював Олег Гусєв, проте в окремих матчах Ліги чемпіонів (особливо – у виїзному проти «Маккабі») Ґонсалес продемонстрував, що кликали його до Києва не за красиві очі, і що потенціал цього футболіста як мінімум не нижчий, ніж у його попередника за лівим флангом динамівської півоборони.

Динамо. Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом - изображение 1

Ще двох футболістів динамівці запросили для перестраховки й на дальню перспективу. Універсал Микола Морозюк повернувся до Києва після п’яти років у складі донецького «Металурга» й своїх 12 матчів, виходячи на флангах оборони і зліва в середній лінії, провів.

Від 26-річного опорного хавбека збірної Сербії Радослава Петровіча, котрий прийшов у «Динамо» з турецького «Ґенчлерберліґі», мабуть, очікували трохи більшого, однак стати розумною альтернативою Сергієві Рибалці він не зумів і наприкінці осені вже використовувався Ребровим на позиції центрального оборонця, де реальної конкуренції Євгенові Хачеріді та Александару Драґовічу після травм Домаґоя Віди і Микити Бурди трохи бракувало. Загалом однозначного враження від своєї гри Петровіч не залишив. За тою інформацією, яку вдалося отримати з середини команди, Радослав на тренуваннях працював не надто азартно, іноді навіть занадто ліниво.

Також, мабуть, варто згадати, що на правах оренди в «Чорноморець» улітку перебрався інший вінґер Владислав Калитвинцев. Часу син видатного капітана «Динамо» дарма не гаяв і відзначився восени чотирма забитими м’ячами і п’ятьма результативними передачами. Калитвинцев виглядав справжнім лідером одеситів і як мінімум зробив заявку на те, щоб з часом Ребров звернув на нього увагу знову. Принаймні, на перший зимовий збір з киянами Владислав вирушив.

Фізична готовність

Так само, як і за рік до того, в сезон кияни вкочувалися доволі важко. За прикладом літа 2014-го, вихід на пік форми тренерський штаб притримав до осені. Через те не варто дивуватися ні поразці в матчі за Суперкубок України, ні натужним перемогам над «Сталлю» та «Чорноморцем». Тим паче, що на цей раз, на відміну від старту чемпіонату-2014/2015, коли кияни зіграли вдома 0:0 з «Олімпіком», очкових втрат уникнути вдалося. Більше того, скориставшись труднощами в лавах суперника, «Динамо» здобуло важливу виїзну звитягу над «Дніпром».

Динамо. Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом - изображение 2

Справді розбігтися динамівцям вдалося лише в середині вересня, якраз незадовго до першого матчу в Лізі чемпіонів проти «Порту». З того часу й до 9 грудня, коли команда провела заключний у 2015 році поєдинок проти «Маккабі» у Києві, фізичних перепадів у стані динамівців не спостерігалося. Хоча певна функціональна втома, судячи по зустрічі проти ізраїльтян, все ж накопичилася. То за умови, що Ребров активно застосовував ротацію складу, задіявши у 26-ти матчах першої частини сезону відразу 25 футболістів.

Тактична гнучкість

Схематично динамівці від розстановки 1 – 4 – 1 – 4 – 1 не відходили, але в матчах Ліги чемпіонів у залежності від сили і можливостей суперника продемонстрували вміння обирати різну ігрову стратегію, іноді навіть змінюючи пріоритети по ходу матчу. Якщо у поєдинках проти «Маккабі» кияни, так само як і в матчах внутрішнього чемпіонату, диктували умови, опираючись на тривалий контроль м’яча, то в зустрічах проти «Челсі» «біло-сині», навпаки, віддавали ініціативу, розраховуючи на швидкі випади. У виїзному поєдинку проти «Порту» стратегія й узагалі була особливою. Втім, детальніше про це – трохи нижче, в розділі, у якому про цей матч розповідається окремо.

Результативні помилки гравців «Динамо»: Антунеш – 3, Драґовіч – 3, Рибка – 2, Міґел Велозу – 1, О. Гусєв – 1, Даніло Сілва – 1, Рибалка – 1

Як і в минулому чемпіонаті, найчастіше результативні атаки динамівці проводять через центр і правий фланг, на якому грає лідер команди Ярмоленко. Кількість голів, організованих з лівого краю, трохи впала – з 13-ти у 26-ти матчах чемпіонату-2014/2015 до семи у такій же кількості поєдинків усіх турнірів у нинішньому сезоні. Причини дві: адаптаційний період Ґонсалеса і помітне у деяких матчах бажання динамівців грати через правий край чи центр в ситуаціях, коли позиція Дерліса виглядала гострішою. Вочевидь, партнери теж до новачка притерлися не відразу. Разом з тим, треба відзначити ліпшу ефективність реалізації динамівцями стандартних положень. Після штрафних, кутових і пенальті кияни забили 16 голів, тоді як за весь минулий чемпіонат – 10.

Натомість поруч зі своїми ворітьми кияни під час виконання суперниками стандартних положень діють значно надійніше. З 12-ти пропущених у Прем’єр-лізі-2014/2015 голів 10 опоненти киян провели саме зі «стандартів». Нині пропущених м’ячів теж 12, з них з кутових, штрафних і пенальті суперники забили лише три. То за умови, що в нинішню статистику увійшли й матчі Ліги чемпіонів.

Загалом оборона стала, мабуть, найнадійнішою серед ланок у динамівських побудовах. Досвідчений воротар, ідеально зіграна і майстерна пара стопперів, швидкі крайні беки і всюдисуще тріо в центральній осі – ці складові утворюють найміцніший в українському футболі захист. Пропускає команда вкрай рідко. Статистика демонструє, що найчастіше результативні комбінації суперникам вдаються через лівий фланг «Динамо». Причин кілька: по-перше, недостатньо зіграними виглядали Ґонсалес і Антунеш; по-друге, Віторіну зі своєю любов’ю атакувати іноді губить позицію в тилу.

Оптимальний склад

Динамо. Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом - изображение 3

40-річний Олександр Шовковський залишався впродовж 2015 року постаттю незамінною. З десяти проведених поєдинків чемпіонату України Олександр пропустив лише в одному – проти «Шахтаря». В Лізі чемпіонів Олександр зберіг свої ворота недоторканими в трьох з п’яти зустрічей. Спроба Реброва довірити місце у воротах Олександрові Рибці в дебютній єврокубковій грі проти «Порту» виявилася невдалою. Вина голкіпера була в обох пропущених киянами м’ячах. Після того у відповідальних матчах грав виключно Шовковський.

У центрі оборони зазвичай грала пара Євген Хачеріді – Александар Драґовіч. Домаґой Віда й рідше Петровіч чи Бурда виходили лише в двох випадках – коли лідери потребували відпочинку чи Хачеріді залишався в резерві з дисциплінарною метою. Справа в захисті Даніло Сілва не грав, поступаючись місцем на полі Віді, лише тоді, коли відлучався від процесу під час народження сина. Зліва Антунеш провів 22 матчі з 26-ти, майже не відчуваючи конкуренції. Річ у тім, що універсал Віда до отриманої на початку листопада травми використовувався в центрі чи на правому фланзі, а Євген Макаренко влився в основну обойму, трохи залікувавши травму, надто пізно.

Роль гравця, котрий поєднував оборонну ланку з атакувальною, у всіх ключових матчах незмінно виконував Сергій Рибалка. Міґел Велозу, якого Ребров використовував на цій позиції як у минулому, так і в поточному сезоні, останнім часом відверто здав. Радослав Петровіч наразі конкурувати з Рибалкою не здатен. Основна пара атакувальних центральних хавбеків викристалізувалася ближче до зимового антракту. До того ж, Сергія Сидорчука і Дениса Гармаша в основі замінювали Велозу, Віталій Буяльський чи Юнес Беланда. Щоправда, останній конкуренції відверто не витримав і награвався Ребровим навіть у статусі лівого півоборонця. То коли відпочивав Дерліс Ґонсалес, а Олег Гусєв грав на іншій позиції.

Динамо. Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом - изображение 4

Місце Ярмоленка на правому фланзі атаки недоторкане, а Сергія М’якушка чи Гусєва Андрієвими конкурентами можна назвати лише умовно. Попереду ж уже до середини осінньої частини основним міцно став Жуніор Мораєс, котрий починав у стартовому складі 19 з 26-ти проведених командою матчів. Артема Кравця Ребров теж випускав регулярно, але на фоні всесторонньо розвиненого в футбольному аспекті Мораєса Артем виглядав відверто блідо, через що його недавня оренда в німецький «Штуттґарт» виглядає кроком цілком виправданим. Зате здатен підсилити динамівський напад навесні Лукаш Теодорчик. На відновлення після отриманої в кінці минулого чемпіонату травми поляк витратив півроку, але повернувшись в обойму, жадібно чіплявся за кожну нагоду себе проявити і навіть встиг забити два м’ячі.

Найкращий гравець осінньої частини – Андрій Ярмоленко

Що таке «Динамо» без Ярмоленка, яскраво продемонстрували два поєдинки Ліги чемпіонів. У дебютній грі проти «Порту» Андрій не вийшов через отримане напередодні зустрічі харчове отруєння. Кияни були не схожими на себе і поразки уникнули дивом. А в заключному поєдинку групового турніру проти «Маккабі» Ярмоленко травмувався в самому дебюті. Поки лікарі чаклували над Андрієм, Гармаш після передачі з призначеного за порушення на лідері штрафного забив єдиний, як виявилося, у грі м’яч. Після того впродовж понад півтора тайму «Динамо» виглядало в наступі беззубо, загрожуючи воротам ізраїльтян вкрай рідко.

У 22-х проведених за клуб матчах Андрій провів 13 голів і зробив 10 результативних передач. Крім того, Ярмоленко забив три м’ячі у матчах кваліфікації до Євро-2016 у складі збірної, зокрема, вразивши двічі ворота словенців у раунді плей-оф.

Динамо. Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом - изображение 5

На початку цього сезону Андрій не приховував, що має бажання перейти у клуб топ-чемпіонату. Однак, коли з цим не склалося, гравець не впав у депресію, не знизив до себе вимоги, як то часто стається з леґіонерами, а навпаки - додав у грі. Настільки, що тепер мова про оборонців, які вивчили гру Ярмоленка і навчилися стерегти його праву ногу, вже не ведеться. Андрій залишається голодним до гри й голів. У здавалося б прохідній зустрічі проти «Чорноморця», коли кияни вели в рахунку 2:0, Ярмоленко навіть не зумів приховати невдоволення проведеною тренером заміною. Андрій хотів грати, тоді як Ребров вирішив поберегти ключового гравця від можливих травм.

Розчарування осінньої частини – Юнес Беланда

Нині він радіє, що зумів перейти в німецький «Шальке». Мабуть, то справді знахідка як для самого гравця, так і для його вже колишнього клубу, адже впродовж останнього року марокканець не стільки грав, скільки відбував номер. Точніше, відбував у тих нечастих випадках, коли Ребров таки знаходив Юнесові місце на полі. А за потенціалом Беланда міг стати лідером команди. Втім, важко змусити людину жити і працювати там, де їй набридло усе. Власне, те саме можна сказати й про Міґела Велозу - ще одного претендента на відзнаку в цій номінації.

Найкращий матч осені

Ліга чемпіонів. Груповий турнір. П’ятий тур

«Порту» - «Динамо» - 0:2

То був ідеальний з точки зору тактики і реалізації тренерських ідей поєдинок. На початку кожного з таймів кияни, яких у цьому матчі влаштовувала лише перемога, віддавали суперникові ініціативу, а потім стрімко вибухали. Не лише контратаками, а тривалим позиційним наступом, з залученням до цих операцій великої кількості футболістів. І суть навіть не в тому, що іспанський арбітр Карлос Веласко Карбальо міг не призначати на 35-й хвилині пенальті в епізоді, коли Рибалка вміло перечепився через ногу Жанеллі Імбюля. Ярмоленко з одинадцяти метрів пробив влучно - і кияни в рахунку повели, але значно ліпшу нагоду незадовго до того втратив, пробивши з близької відстані головою в стійку, Гармаш.

Динамо. Звитяжна осінь з дзвінким ляпасом - изображение 6

Іншими словами, гол у ворота португальських «драконів» був логічним наслідком переваги «Динамо». Те саме можна сказати й про другу половину, сценарій якої був ідентичним, з тією лише різницею, що другий м’яч Ґонсалес забив з гри і не без допомоги воротаря суперників Ікера Касільяса, котрий відбивав удар параґвайця, виставивши руки надто м’яко.

Завдання на зиму і перспективи

Вже позбавившись відвертого баласту (Ніко Кранчара і Беланди), а також гравця, який попри великі бажання і працелюбність реальних шансів потрапляти в основу не має (Кравця), кияни почимчикували на перший тренувальний збір в іспанську Марбелью. Наразі без новачків, якщо не вважати таким поверненого з одеської оренди Калитвинцева-молодшого. Найкращий гравець Аргентини-2015 надалі виступатиме за клуб «Росаріо Сентраль» не на правах орендованого, а вже як повноцінний гравець цього клубу. Зваба зіграти в плей-оф Ліги чемпіонів на гравця не подіяла, а Ребров, маючи вдосталь живих прикладів, силоміць милим здаватися не схотів.

Безперечно, підсилюватися «Динамо» напередодні поєдинків 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти англійського «Манчестер Сіті», перший з яких відбудеться 24 лютого, треба. Як з точки зору глибини складу, так і для реального підсилення конкуренції. Особливо – на лівому краї, як в обороні, так і в середній ланці.

З іншого боку, вирішальним у протистоянні з «міщанами» може стати фактор оптимальної готовності команд. Оскільки перший матч динамівці грають вдома, вони змушені зіграти так, щоб їхати до Манчестера бодай з якимось запасом міцності. Проте форсувати форму, нехай і заради потрапляння до чвертьфіналу Ліги чемпіонів – справа теж ризикована. Адже за таких умов до кінця квітня, коли доведеться зіграти, мабуть, вирішальний з точки зору боротьби за чемпіонство поєдинок проти «Шахтаря», може настати спад функціональної готовності.

Проте не виключено, що далеко в Лізі Європи зайде «Шахтар». Точніше, передумов думати так значно більше, ніж сподіватися на видатні звершення від динамівців. У такому випадку поточні можливості будуть рівними чи навіть менш завантаженим буде «Динамо». Якщо так, то киянам важливо не розгубити очків у непростих поєдинках березня – початку квітня: проти «Дніпра» і «Зорі» вдома й проти «Олександрії» та «Карпат» на виїзді.

Іван Вербицький