Сезон 1927
13 травня 1927 засновано футбольний клуб «Динамо» (Київ). Сергій Барминський і Микола Ханников стали ініціаторами створення в Києві футбольної команди «Динамо». Саме їм вдалося об'єднати навколо себе молодих працівників міліції. Динамівці спочатку демонстрували вельми скромну техніку, погано розбирались в тактичних побудовах, але діяли злагоджено, бойовито, відразу заявивши про себе як про команду, що шукає щастя біля воріт суперника.
Ось так виглядала форма «Динамо» Київ 1927 року:
У цій формі грали: Ідзковський, Дибнер, Іванов, Дишкант, Станко, Мурашов, Пірокеті, Васильчиков, Сильвестров, Гальбурт, Тереньтьев, Трофимов, Філін, Койфман та інші.
Сезон 1928
Цей рік був першим повним роком існування команди «Динамо» (Київ). Діяльність команди стала регулярною. Перший зареєстрований матч київські динамівці провели 17 липня 1928 з одеським «Динамо». Результат зустрічі - 2:2. Потім була виїзна гра в Білорусі, але першим серйозним випробуванням для молодого колективу став товариський матч у липні 1928 з динамівцями Москви. Більш досвідчені москвичі перемогли з великим рахунком - 6:2. Всі ці ігри згуртували команду, а тренерам дали зрозуміти, що команду необхідно підсилити, що й було зроблено восени 1928 року - досвідчені одесити Бланк і Піонтковський перейшли в київське «Динамо».
Перший рік виявився таким: 4 перемоги, 2 нічиї і 4 поразки, м'ячі - 22:22.
У цій формі грали: Ідзковський, Дибнер, Іванов, Дишкант, Станко, Мурашов, Пірокеті, Васильчиков, Сильвестров, Гальбурт, Тереньтьев, Трофимов, Філін, Койфман, брати Рейнгольд, Бочков, Бойко, Бардадим, Андрухович, Товаровський, Бланк, Піонтковський та інші.
Сезон 1930
На початку року «Динамо» зберегло свій склад і почало сезон з товариських ігор в Одесі. Повернувшись до Києва, команда продовжила проводити товариські зустрічі на Червоному (зараз «Олімпійському») стадіоні. Стадіон «Динамо» тоді тільки почали будувати. Як і в попередньому році, багато динамівців грали за збірну Києва та України. 10 червня збірна Києва зазнала невдачі в матчі зі збірною Ленінграда з рахунком 2:3. За киян грали 9 динамівців. 1 вересня кияни взяли реванш – 1:0.
У цій формі грали: Ідзковський, Денисов, Піонтковський, Синиця, Малхасов, Шульга, Садовський, Печений та інші.
Сезон 1936
У 1936 році команда «Динамо» Київ провела майже 40 зустрічей, половина з них були товариськими. У них динамівці жодного разу не програли, лише тричі зіграли внічию. У чемпіонаті в цьому році команда посіла друге місце.
На формі вже з'являється горизонтальна смуга - найпопулярніший елемент форми був присутній на зразках 1936-1949 рр, 1962 р, 1973-1975 рр., 2010-2011 рр.
На фото (його джерело - газета «Готовий до праці та оборони»): «Динамо» (Київ) зразка весни 1936 року. Зліва направо: Гончаренко, Путистін, Кузьменко, Щегоцький, Махиня, Комаров, Шиловський, Правоверов, Ліфшиц, Трусевич, Фомін К.
Коли в Київ приїжджали команди з білим комплектом форми, кияни грали в червоних футболках:
Команда «Динамо» на своєму стадіоні. Зліва направо: Щегодський, Трусевич, Лівшиць, Тютчев, Шиловський, Комаров, Махиня, Кузьменко, Правоверов, Клименко, Гончаренко.
Саме в такій формі кияни провели свій перший офіційний матч чемпіонату СРСР 1936 р. проти московських одноклубників в Києві. Матч закінчився разгромною поразкою киян 1:5.
Сезон 1939
У 1939 році київське «Динамо» зробило кілька кроків назад. Команда не встигла перебудуватися тактично. Новий тренер, колишній гравець команди Михайло Печений, не зміг налагодити гру команди за новою тактичною схемою «W».
Але все ж у цьому сезоні «Динамо» (Київ) змогло переграти як московське, так і тбіліське «Динамо» з рахунком 3:1 і 3:2 відповідно.
У цій формі грали: Комаров, Шиловський, Кузьменко, Махиня, Лайко, Клименко, Гончаренко, Афанасьєв, Ліфшиц, Гребер, Трусевич, Коротких, Фесенко, Ідзковський та інші.
Сезон 1941
Ще на початку 1940 року «Динамо» очолив Михайло Бутусов. Він досить швидко розібрався в ситуації і почав омолоджувати команду. У команду влилися харків'янин Павло Вінковатов, дніпропетровець Анатолій Садовський, киянин Абрам Лерман, а також значна група футболістів із західних областей.
Чемпіонат СРСР динамівці, в порівнянні з двома попередніми сезонами, почали непогано, перебували серед лідерів. Але дві поразки поспіль відкинули їх вниз, і станом на 22 червня команда перебувала в середині турнірної таблиці, маючи 10 очок з 9 ігор. Але заплановане на цей день відкриття оновленого Центрального стадіону, де господарі повинні були приймати московських армійців, не відбулося - почалася війна.
У цій формі грали: Вінковатов, Садовський, Лерман, Онищенко, Трусевич, Клименко, Комаров, Щегольський, Шеловській та інші.
Сезон 1947
«Динамо» зразка 1947 не вистачало тільки справжнього кваліфікованого тренера. Михайло Бутусов знову очолив клуб. Він зумів направити колектив на боротьбу за високі місця. З приходом Бутусова значно посилилася дисципліна і порядок. Основними гравцями стали воротар Зубрицький, захисники Жиган і Лерман, півзахисники Севастьянов і Принц, нападники Чаплигін, Пономарьов, Віньковатов, Жилін. А ще Бутусов привіз із собою знаменитого Петра Дементьєва, якого знав увесь футбольний СРСР. 34-річний форвард хоч і забив за сезон лише 2 м'ячі, вразив київську публіку дриблінгом, високою, як для його віку, швидкістю і повною зневагою до авторитетів. «Динамо», несподівано для багатьох, зайняло четверте місце в чемпіонаті СРСР. Але клас команди не був ще досить високим. Це підтвердилося за три наступні сезони, коли Михайло Бутусов повернувся в Ленінград. В черговий раз динамівцями був здобутий Кубок України.
У формі змінено тип комірця:
У цій формі грали: Севастьянов, Жиган, Пономарьов, Зубрицький, Дементьєв, Чаплигін, Лерман, Вінковатов, Садовський, Принц, Шевцов, Махиня, Васильєв, Дашков, Греншин , Кудименко, Скрипченко, Жуков, Щанов та інші.
Сезон 1951
Цього року «Динамо» очолив новий тренер - 40-річний Олег Ошенков, який, можна стверджувати, впровадив революційні зміни як в ігровий, так і в навчально-тренувальний процес. Було покладено край «зимовій сплячці».
Серед новачків відрізнявся захисник Голубєв, який став на ціле десятиліття опорою захисту і одним з найпопулярніших динамівців у п'ятдесяті роки. Серед інших новачків слід зазначити Голякова і братів Богдановичів. У команді росла дисципліна. Значно посилилися багато позицій завдяки як новим виконавцям, так і посиленням майстерності тих, хто вже був у команді. У сезоні команда досягла досить посереднього результату: восьме місце з п'ятнадцяти при позитивній різниці м'ячів, але цей рік можна вважати переломним в історії «Динамо». У 1951 році було зроблено багато чого з того, що згодом дозволило назавжди забути про той час, коли команда не боролася за найвищі нагороди.
З цього року і до кінця 1988 р. з невеликим виключенням на футболках незмінно буде лише фірмова літера «Д».
У цій формі грали: Голубєв, Дашков, Голяков, Макаров, Товт, Пономарьов, Лерман, брати Богдановичі, Лерман, Юст, Михалина, Пономарьов та інші.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
