Олександр Азацький: ««Динамо» є «Динамо», але зараз мені важливіше грати в Прем'єр-лізі»

Динамо Київ 3 Лютого, 19:53 770
Олександр Азацький: ««Динамо» є «Динамо», але зараз мені важливіше грати в Прем'єр-лізі»
Екс-гравець «Динамо» розповів, чому змінив київський клуб на «Чорноморець».

- Олександре, в «Чорноморці» ви пройшли перегляд, вже підписали контракт і провели кілька спарингів. Як працюється в Одесі? Побачили щось нове в порівнянні з «Динамо» і «Металістом»?

- В Одесі я працюю вже півтора тижні, і в першу чергу мені сподобалася та атмосфера, яку створив Олександр Олександрович (Бабич. - Прим. Авт.) в «Чорноморці». Також радий, що швидко пройшла адаптація, адже я знайомий з багатьма хлопцями за виступами у юнацькій і молодіжній збірних України. Це і Артем Філімонов, і Олег Данченко, з якими легко знайшли спільну мову.

Що стосується новацій, то нічого особливого в Одесі не відкрив для себе. Хоча, безумовно, у Бабича чимало цікавих напрацювань, що робить тренувальний процес дійсно насиченим і динамічним. А так все зрозуміло, напрямок роботи визначено, залишається лише працювати і добиватися мети.

- Наскільки я розумію, в це трансферне вікно ви були серйозно налаштовані виїхати саме в Одесу? Чи була ймовірність, що все піде іншим шляхом?

- Ще восени я дізнався, що мене запрошують в «Чорноморець». Тому налаштовувався їхати сюди. Хоча були й інші варіанти. Але знаючи вимоги Олександра Олександровича і враховуючи, який молодий колектив зараз зібрався в «Чорноморці», я твердо вирішив перебратися до Одеси. Так склалися всі пріоритети, і в підсумку я підписав контракт.

- А хто ще кликав? Тільки українські команди, або також були і закордонні?

- Можна було спробувати виїхати за кордон, але мені здалося, що наявні варіанти з інших чемпіонатів мені не підійдуть.

- Варіант залишитися в «Динамо» взагалі не розглядався?

- Розглядалося, але пріоритетом була ігрова практика в Прем'єр-лізі. «Динамо» дуже багато дало мені, особливо враховуючи роботу в «молодіжці» киян з іспанськими тренерами. Можна сказати, завдяки цьому я відкрив щось нове для себе у футболі. Я дуже вдячний їм за це, але на даному етапі моєї кар'єри більш важливо грати в Прем'єр-лізі. Зрозуміло, що кожен футболіст хоче грати в такому клубі, як »Динамо». «Динамо» є «Динамо», але мені сьогодні більш необхідно грати на вищому рівні.

- Як вам працювалося з іспанським тренером «Динамо» Вісенте Гомесом?

- Це одночасно темпераментна і сувора людина, у якого кожне тренування захоплювало якимись нюансами. До зустрічі з Гомесом я думав, що багато чого розумію в футболі. Але виявилося, що багато чого не розумію (сміється). Особливо подобалося, що всі тренування не зливалися воєдино в один монотонний робочий процес. Також, якщо порівнювати з «Металістом», була зовсім інша інтенсивність і розуміння тактики. Все було дуже різноманітно і повчально, в результаті чого я отримав цінний досвід. Я дуже вдячний Гомесу, а також помічнику Реброва - Раулю Ріанчо за виконану роботу, і радий далі підтримувати з ними добрі стосунки.

- Були моменти, коли ви знаходилися в кроці від першої команди?

- Чесно кажучи, не знаю. Це можуть сказати лише тренери «Динамо». Особисто по собі я відчував, коли був на піку форми, а коли проводив матчі не дуже. Але такого не було, щоб прямо очікував виклику в першу команду.

- У «Динамо» і «Металісті» ви в основному грали за «молодіжку» (також трохи в Першій лізі за «Динамо-2»). Тепер же в «Чорноморці» ви готуєтеся до Прем'єр-ліги. Різниця в рівні відчувається?

- Звичайно. Це зовсім інший футбол зі своїми поняттями і складнощами. У нас не можна порівняти молодіжний футбол і рівень вищої ліги.

- Раніше ви говорили, що в минулому також пробували закріпитися в «Чорноморці». Перший раз приїжджали ще при Григорчуку?

- Так. Коли я покинув «Металіст», мене запросили на перегляд до Одеси. Тоді тут була дуже серйозна команда, яка серйозно показувала себе в Україні і виступала в єврокубках. Це був класний варіант для мене, я хотів залишитися, але через певні обставини не вийшло. А потім агент запропонував мені варіант з «Динамо», і я вирушив до Києва.

- Як працюється з Бабичем, який свого часу теж був центральним захисником?

- Мені дуже легко з ним спілкуватися і сприймати його ідеї. Не можу сказати, що у нього особливі вимоги до захисників. Але Олександр Олександрович може спокійно підказати якісь нюанси гри в обороні, спираючись на свій досвід. Це добре, коли в ігрових процесах наставник може передавати свій досвід іншим.

- Бабич бачить вас виключно центральним захисником? Або можливі експерименти з висуванням в опорну зону?

- Ні, мова поки йшла тільки про лінію захисту - або центральним, або лівим захисником.

- Раніше ви говорили, що деякі моменти роботи Бабича перегукуються з роботою Маркевича. А що саме?

- Наприклад, тренування різних типів передач, вправи на тримання м'яча, ті ж квадрати... Були моменти, які на рівні підсвідомості були звичними для мене після роботи в команді Мирона Маркевича.

- Яким пам'ятайте Сан Санича по матчах за «Металіст»?

- Пам'ятаю як оплот оборони разом з Міланом Обрадовичем. Зрозуміло, що я захоплено і авторитетно дивився на цих футболістів, адже сам хотів стати першокласним захисником. У захисника Бабича мені завжди подобалися міць і відмінна гра головою. На кращих моментах гри Олександра Олександровича я формував і свій стиль.

- Восени спостерігали краєм ока за «Чорноморцем»?

- Спостерігав, адже було цікаво подивитися на гру своїх друзів. Мені дуже подобалося, коли я дивився футбол «Чорноморця» і отримував задоволення, коли все виконувалося правильно і просто. Всі грають спокійно в пас, низом, чітко, ніхто не б'є м'яч довгими передачами абикуди. Гра «Чорноморця» дійсно виглядає пристойно, і це лише підтверджує, що в Одесі молоді футболісти дійсно ростуть і отримують цінний досвід на рівні Прем'єр-ліги, — розповів футболіст в інтерв'ю Sport Arena.