- Звичайно ж, я радий. Враження від процесу переговорів і підписання орендної угоди до кінця сезону - позитивні. Ще до мого від'їзду на збори з українською молодіжкою я знав, що можу опинитися в Одесі. Після повернення з Туреччини це підтвердилося. Здорово, що все нарешті сталося. З'явилася визначеність. Тепер я можу зосередитися виключно на футболі і підготовці до чемпіонату. Постараюся довести всім, що цей перехід був правильним кроком.
- Чи розглядав інші варіанти продовження кар'єри, наприклад, повернутися в «Говерлу», де починав сезон?
- Ні, я чітко налаштовувався на «Чорноморець», так як знав, що головний тренер зацікавлений в мені. Думаю, що приклад Влада Калітвінцева, який проявив себе тут, також зіграв свою роль у моєму виборі. Мені здається, що в «Чорноморці» є всі умови, щоб розвиватися як професійний футболіст. Я планую жити на базі команди, але не виключаю, що в майбутньому займуся пошуками квартири. В Одесі я раніше не бував, але чув море захоплених відгуків про це місто.
- Ти народився в Єкатеринбурзі. Як опинився в Україні?
- Тут все просто - мій тато військовий. Але я не пішов по його стопах, до речі, ставши першим професійним спортсменом в нашій родині.
- Розкажи трохи про свою кар'єру?
- Я починав грати в команді з Сумської області «Електрон» (Ромни). Потім, виступаючи за чернігівську «Юність», добре показав себе проти «Динамо». І взагалі, 2008-й рік був для мене дуже вдалим на дитячому рівні - я багато грав і забивав. Було приємно, що Сергій Миколайович Журавльов помітив мене, запросивши до Києва.
До сезону 2013/14 я мав уже достатню кількість ігор за «Динамо-2», але в той період команда йшла в самому низу турнірної таблиці Першої ліги. Як ви розумієте, це тиснуло психологічно, часом відчував себе спустошено. Тоді Олександр Хацкевич, будучи нашим наставником, запропонував мені відправитися в оренду в «Полтаву»: «Іди, спробуй, а там подивимося», - сказав він. Мені була потрібна ігрова практика, щоб рости, і я погодився. Як виявилося, це було на 100% правильне рішення. Я провів один з кращих своїх сезонів в професійній кар'єрі на даний момент. Допоміг клубу зайняти четверте місце, що є кращим досягненням в історії команди.
- Напевно, в «Динамо» пошкодували, що дали тобі можливість зіграти проти киян в очних зустрічах?
- Заборони дійсно не було, і в двох іграх проти «Динамо-2» я приніс полтавчанам вольові перемоги з рахунком - 2:1.
- У сезоні 2014/15 ти повернувся в столицю. Були перспективи пробитися в першу команду після таких вдалих виступів?
- Хацкевич повірив в мене. Я відіграв практично у всіх матчах того сезону (в 28 з 34 - прим.). Забив сім голів за «Динамо-2». За моїми відчуттями, органічно влився в колектив, багато вдало складалося.
- Однак осінню частину нинішнього сезону ти провів в оренді у «Говерли», дебютувавши в УПЛ.
- Так, причому мій дебют в першому турі припав на зустріч з «Дніпром». Ми зуміли відібрати очки у фіналіста Ліги Європи, зігравши - 1:1, а я записав на свій рахунок результативну передачу. В'ячеслав Грозний випускав мене в старті і далі, але, на жаль, через травму я пропустив близько місяця, відновившись якраз до поєдинку проти «Чорноморця». Вийшов проти «моряків» на другий тайм. Ми буквально відразу ж залишилися в меншості, після вилучення Кутаса. Взагалі, бойова вийшла гра, молоді футболісти з обох сторін боролися на кожному клаптику поля.
- Як ми бачимо, цієї зими «Чорноморець» зміцнює свій склад переважно українськими збірниками. Ти ж теж підходиш за цим параметром?
- До збірної України різних вікових груп (U-17 - 38 ігор (11 голів), U-19 - 25 (6), U-21 - 9 (1) – прим.) мене стали залучати ще з 2009 року. Тож у мене багато знайомих серед нинішніх збірників «Чорноморця» - Безрук, Данченко, Азацький, Філімонов, Петько. Мабуть, на даний момент найбільше запам'ятались ігри в еліт-раунді відбору на Євро 2015 (U-19). За молодіжку я поки виходив не так часто, але вже встиг відзначитися, забивши в листопаді гол у ворота Туреччини (2:0). Це було ще під керівництвом Сергія Ковальця, коли стояло питання про його відставку. На січневих зборах, які проводив вже Олександр Головко, я, на жаль, зіграв замало: в кінцівці проти Азербайджану і в перших таймах з Косово і Албанією. Буду стратися, щоб тренерський штаб дав мені шанс в подальшому.
- Яка позиція найбільш комфортна для тебе?
- Я можу зіграти на будь-якому фланзі атаки, але моя оптимальна позиція - центральний нападник. Добре, що «дев'ятка», мій улюблений ігровий номер, виявився не зайнятий. Я ставлю перед собою максимальні завдання - прогресувати і допомогти команді зайняти високе місце, - наводить слова Хобленка офіційний сайт «Чорноморця».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
