= 106 матчів без поразок: «Стяуа» (1986-1989)
Рекорд Старого Світу був встановлений в 80-х, в золоті роки «Стяуа», яка виступала під керівництвом Емеріка Енеі, а потім - Ангела Іорденеску. Бухарестці виграли Кубок європейських чемпіонів - 1985/86, в сезоні 1987/88 обмежилися півфіналом, а в наступному розіграші дісталися до фіналу. Міодраг Белодедічі, Ласло Белені, Маріус Лекетуш, Віктор Піцурке і Гаврило Балінт задавали тон в команді, яка на внутрішній арені була непереможна. «Стяуа» виграла чемпіонат Румунії п'ять разів поспіль, перш ніж в сезоні 1989/90 віддати трон бухарестському «Динамо».
= 63: «Шериф» (2006-2008)
Під керівництвом білоруського тренера Леоніда Кучука найтитулованіший клуб Молдови два роки не знав поразок у національному чемпіонаті. У сезоні 2006/07 команда з Тирасполя встановила унікальний для країни рекорд - стала чемпіоном, не програвши жодного матчу. Серію «Шерифа» в березні 2008 року перервав його найпринциповіший суперник «Зімбру». Втім, це не завадило жовто-чорним знову завоювати золоті медалі, якими придністровський клуб нагороджувався в 2001-2010 і 2012-2014 роках.
= 62: «Селтік» (1915-1917)
Під керівництвом свого першого тренера Віллі Мейлі «Селтік» встановив рекорд Великобританії, не програвши в 62 матчах поспіль з листопада 1915 по квітень 1917 року. «Кельти» не здригнулися, навіть коли їм довелося провести аж дві гри в один день - проти «Рейт Роверс» і «Мазервелла». У складі «Селтіка» виділялися Петсі Галлахер, Джиммі Макменемі на прізвисько Наполеон і Алек Макнейра, він же Бурулька - рекордсмен клубу за кількістю зіграних матчів (604).
= 61: «Левадія» (2008-2009)
Під керівництвом Ігоря Прінса, який згодом тренував «Німме Калью», «Левадія» не програвала в чемпіонаті Естонії з травня 2008-го по 7 листопада 2009 року, коли в передостанньому турі таллінці поступилися нарвського «Трансу». «Наше головне завдання - перемагати в першості, що ми і зробили четвертий рік поспіль. До того ж всі будуть пам'ятати про нашу довгої безпрограшної серії. Хоча, сперечатися не буду, вона була досягнута при відсутності жорсткої конкуренції», - заявив тоді Прінс.
= 60: «Юніон» Сен-Жіль (1933-1935)
Безпрограшна серія бельгійського «Юніона» перервалася в лютому 1933-го, коли він поступився «Дарінгу». Всього ж в 1933-1935 роки клуб з околиць Брюсселя виграв три чемпіонські титули. На згадку про досягнення «Юніона» в Бельгії щорічно вручається приз команді, яка не програвала найдовше. Трофей названий ім'ям капітана сенжільців Жюля Паппера - лідера «Юніона» нарівні з Віталом ван Ландегемом, який в 1934 році з 29 голами став кращим снайпером чемпіонату Бельгії.
= 59: «Ширак» (1993-1995), «Пюнік» (2002-2004)
У чемпіонатах Вірменії кращу безпрограшну серію показали дві команди: «Ширак» і «Пюнік». У складі «Ширака» сяяли атакуючий півзахисник Артур Петросян і центральний захисник Арутюн Варданян. Беззмінним тренером команди був Андранік Адамян. Згадуючи ті роки, він розповів: «Ширак» тоді був дуже хорошою командою. Звичайно, у нас були лідери, але всі футболісти просто рвалися на поле. У команді панувала робоча атмосфера, нам була властива психологія переможців».
«Пюнік» протягом двох років тренували три різних фахівця. Успішну серію команда почала під керівництвом Оскара Лопеса, продовжила з Міхаєм Стойкіцею і закінчила з Варданом Мінасяном. Провідними гравцями «Пюніка» були брати Арман і Артавазд Карамян, а в 2004 році - Едгар Манучарян і Галуст Петросян, які забили по 21 м'ячу на брата і стали кращими бомбардирами чемпіонату.
= 58: «Мілан» (1991-1993)
Під керівництвом Арріго Саккі «Мілан» в 1989 і 1990 роках завоював Кубок європейських чемпіонів. Недарма ту команду публіка прозвала «безсмертними». У 1992-1994 роках «россонері» на чолі з Фабіо Капелло тричі поспіль ставали чемпіонами Італії, а також виграли Лігу чемпіонів УЄФА - 93/94. Той «Мілан» вже називався «невразливими». У кампанії 1991/92 червоно-чорні завоювали скудетто, не програвши в серії А жодного матчу. «Капелло блискуче продовжив справу Саккі. Він лише додав кілька елементів, щоб зібрати ідеальну мозаїку», - згадує колишній хавбек «Мілана» Роберто Донадоні.
= 58: «Олімпіакос» (1972-1974)
Президент клубу Нікос Гуландріса, що зробив статки на суднобудуванні, вклав в «Олімпіакос» величезні кошти, і результат не змусив себе довго чекати. Під керівництвом Лакіса Петропулоса клуб видав довгу безпрограшну серію. Вона тривала від перемоги до поразки в матчах з ПАОКом в жовтні 1972 го і квітні 1974 го відповідно. У 1972-1975 роках «Олімпіакос» тричі поспіль ставав чемпіоном Греції, в кампанії 1973/74 встановивши рекорд за кількістю забитих м'ячів - 104. Лідером команди був Ів Тріантафіллос, який за три роки забив 58 голів в 80 матчах. На перших ролях також були Гіоргос Делікаріс, Міхаліс Крітікопулос і Ромайн Ар’їрудіс.
= 58: «Сконто» (1993-1996)
У 90-ті роки «Сконто» не мав рівних у латвійському футболі. Три роки поспіль (1993-1996) рижани не програвали на внутрішній арені, довівши безпрограшну серію до 58 матчів. У команді Олександра Старкова, який в ті часи тільки починав свій славний шлях на тренерському терені, були зібрані всі провідні футболісти Латвії. Віталій Астаф'єв, Юрій Шевляков, Михайло Землинський, Володимир Бабичев і багато інших - вони становили кістяк не тільки «Сконто», а й збірної країни.
«Звичайно, тоді навіть нічия сприймалася усіма, як величезний сюрприз, - каже багаторічний капітан «Сконто» Землинський. - Для нас втрата очок була чутливим ударом, тому що ми в кожному матчі були впевнені в перемозі. У ті роки і вироблявся переможний дух «Сконто», який дозволив нам вигравати чемпіонат Латвії 14 років поспіль. У 1994 і 1995 роках ми взагалі не програли в національній першості жодного матчу, а в 1996-му поступилися «Даугаві», в рядах якої блищав бомбардир Михайло Міхолап. У наступному сезоні він вже став забивати в складі «Сконто».
= 56: «Бенфіка» (1976-1978)
«Порту» не дотягнув один матч до національного рекорду, який належить «Бенфіці» часів англійського тренера Джона Мортімора. Під його керівництвом грали Фернанду Шалана, Умберту Коелью, Тоні, Нене, Мануел Бенту, ШЕУ, Жоау Алвеш і Минервин П'єтра. У чемпіонаті Португалії «Бенфіка» не програвала з жовтня 1976 року по серпень 1978 го, коли на виїзді з мінімальним рахунком поступилася «Порту».
= 55: «Порту» (2010-2012)
Безпрограшна серія почалася, коли «драконами» керував Жезуалду Феррейра, і продовжилася під керівництвом Андре Віллаш-Боаша, з яким «Порту» переміг в Лізі Європи УЄФА-2010/11. Підтримати починання попередників не зміг Вітор Перейра, чиї підопічні поступилися в гостях «Жил Вісенте» - 1:3. «Ми проявили повну байдужість. Це неприпустимо для команди, яка хоче стати чемпіоном», - заявив Перейра. Як би там не було, «Порту» побив свій власний рекорд 1994-1996 років, коли під керівництвом Боббі Робсона не програвав в 53 матчах поспіль.
= 55: «Шахтар» Донецьк (2000-2002)
Безпрограшна серія гірників почалася в червні 2000 року, коли вони були сильніші за тернопільську «Ниву» з результатом 2:1. У січні 2002-го команду покинув тренер Віктор Прокопенко, але «Шахтар» продовжив показувати відмінні результати під керівництвом італійського фахівця Невіо Скали. Він зумів вичавити максимум з таких зірок, як Анатолій Тимощук, Андрій Воробей, Джуліус Агахова, Айзек Окоронкво, Брандао і Маріуш Левандовскі. У підсумку в кампанії 2001/02 «Шахтар» вперше став чемпіоном України. Безпрограшна серія донеччан перервалася в шостому турі наступної першості, а ще через три матчі Скала покинув «Шахтар».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
