Чим теперішній час відрізняється від 90-х років? Тим, що тоді одна команда зі всієї території України збирала весь футбольний цвіт, а тепер, схоже, це робитимуть дві команди. Принаймні, приклад з Іваном Петряком показовий. Третій колектив першості майже не має аргументів, які б могли надовго затримати Івана у «Зорі». В той же час, «Динамо» та «Шахтар», влаштувавши гонитву за молодим талантом, козирять смішними як для теперішнього часу сумами.
Один мільйон доларів, два мільйони доларів – спробуйте з такою сумою вийти на третю команду Бельгії, Нідерландів, чи то навіть Сербії з Хорватією і підписати її лідера, у якого діючий довготривалий контракт… Звісно, претензій до «Динамо» і «Шахтаря», що вони бажають отримати права на Петряка, бути не може в принципі, але залишаються запитання до грандів стосовно адекватності фінансової оцінки потенційного трансферу. Незважаючи на те, що Іван є уродженцем Києва, а не Луганська, саме «Зоря» зробила з нього одного з найбільш перспективних футболістів країни, тому заслуговує на компенсацію, сума якої б давала можливість знайти Петряку адекватну заміну. Ні один мільйон доларів, ні два мільйони доларів гідною компенсацією не назвеш.
Поведінку грандів зрозуміти можна. Не ті зараз часи, аби перебирати ресурсами в пошуках потрібного підсилення і не боятися витратити суму коштів на кота в мішку. Іван Петряк – це не виходець з бразильських пляжів і не загадковий продукт балканської школи. У Петрякові впевнені і Ребров, і Луческу. Він технічний, швидкий, настирний і з чималим потенціалом для подальшого росту. Принаймні, якщо порівнювати з тим же Яковенком, якого нещодавно підібрало «Динамо», то в Петряка значно більше перспектив розкритися і принести команді реальну користь. Незважаючи навіть на наявність серйозних конкурентів на позиції.
Та незважаючи на все вищесказане, навряд чи гранди пристануть на умови «Зорі» і виплатять затребувані луганцями п’ять мільйонів. «Динамо» та «Шахтар» давитимуть на луганську команду авторитетом, а самого гравця манитимуть серйозним особистим контрактом і перспективами. І тут визначальним буде витримка самого Івана: спокуситься він чи ні.
Звісно, перехід до «Динамо» чи «Шахтаря» – це крок вперед, але водночас – і серйозний ризик нашкодити своїй кар’єрі. Жоден з грандів не запропонує Петряку стабільного місяця в основі вже зараз, зробивши з Івана футболіста резерву. А як перебування на лаві запасних відобразиться на психіці молодого, голодного до перемог хлопця, спрогнозувати важко. Врешті, у «Зорі» Петряк за сезон не заробить стільки грошей, як в «Динамо» чи «Шахтарі», але має шанси заробити чималі суто ігрові дивіденди. «Зоря» близька до того, аби фінішувати на третій сходинці і кваліфікуватися до групового етапу Ліги Європи. А це – гарантовані шість матчів в якості основного виконавця, які можуть стати світлиною Іванового таланту. Малиновському, до прикладу, аби ним серйозно зацікавилися бельгійські клуби, - серед яких такий славний, як «Брюгге», - вистачило двох поєдинків.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
