Навіть за українськими мірками, не говорячи вже про європейські, «Зоря» – маленька команда. Маленький бюджет, невеликі внутрішні ресурси, не зірковий статус… Зважаючи на таку «приземленість» луганчан, можна лише дивуватися вмінню клуба працювати з кадрами. «Зоря» протягом останніх років, відколи спостерігається ігровий підйом колективу, втрачає своїх найкращих футболістів, але при цьому знаходить їм рівноцінну заміну і стабільно тримається на високому рівні. В чому секрет? Мабуть, у вмінні тренерського штабу ефективно працювати з кадрами.
Юрій Вернидуб й досі часто згадує той період, коли з його команди пішли легіонери Болі, Даніло та Тоні Шуніч. Ті випробування (адже якраз після втрати лідерів влітку 2014 на «Зорю» чекав відповідальний старт у Лізі Європи) зробили тренерський штаб луганців сильнішим. Вернидуб, напевно, саме тоді глибинно відчув усі тонкощі роботи з маленькими командами. Виховаєш футболіста, зробиш йому ім'я – і тут же втратиш.
Хтозна, можливо, не будь тих втрат, луганцям вдалося б пройти в кваліфікації Ліги Європи роттердамський «Фейєноорд». Але суть не в тому. Суть в тому, що для Вернидуба як тренера досвід, здобутий в критичній кадровій ситуації, можливо, був навіть більш корисний, аніж досвід виступів у групі Ліги Європи в повній комплектації. Втримавши «Зорю» на високому рівні після тих втрат, Юрій Вернидуб підготувався до подальших «подарунків» долі.
Віталій Вернидуб, Максим Білий, Дмитро Хомченовський, Максим Малишев, Руслан Малиновський, Андрій Пилявський… Умови постійної втрати провідних футболістів зламали б не одного наставника (за прикладами далеко ходити не треба – Мирон Маркевич у «Дніпрі»). Але Юрій Вернидуб впасти не може апріорі. Через те, що як тренер - він приземлений, тому готовий виходити з того, що є. Після трансферу Болі в основі заграв Пилип Будківський. Після втрати Віталія Вернидуба з'явився Михайло Сіваков; після несподіваного відходу Дмитра Хомченовського засяяв Іван Петряк; після розставання з Малишевим в новій ролі розкрився Артем Гордієнко. Чи сумнівається хтось в тому, що Вернидуб зможе знайти заміну й Малиновському з Пилявським – найсвіжішим втратам луганців?
Замість Руслана на позиції під нападником можуть зіграти Ліпартія, Танковський, той же Гордієнко (тоді в опорній зоні діятимуть Гречишкін і Чайковський, конкуренцію яким нав'яже Дорошенко). Пилявського в центрі захисту, очевидно, замінить новачок Рафаель (це якщо Вернидуб не використовуватиме зв’язку Чечер – Сіваков). Ба більше, зі слів управлінців «Зорі» випливає, що трансфер Пилявського – це цілком підготовлена і навіть вигідна для луганчан акція.
»Прокоментувати перехід Пилявського? Все нормально. «Зоря» всім задоволена», - сказав Сергій Рафаїлов. »На даному етапі я вважаю, що Рафаель дуже сильний захисник. Награємо його на позиції лівого центрального захисника. Добре себе проявляє. А час покаже. Ті дії, які він показав на зборі, дуже мене радують», - зауважив Юрій Вернидуб.
Готова «Зоря» й до ще одного гучного трансферу «на вихід».
»До Івана Петряка інтерес проявляли не тільки «Динамо» і «Шахтар», але й цілий ряд зарубіжних клубів. Географія країн досить широка. Але з усіх тих пропозицій, які робили інші клуби, найпривабливішою на сьогодні є пропозиція донецького «Шахтаря». Тепер стоїть питання, щоб нам всім домовитися і, якщо всі сторони будуть задоволені, тоді, цілком можливо, що цей перехід відбудеться», - прояснив деякі нюанси спортивний директор «Зорі».
»Якщо він все ж перейде, то для нього це буде плюс. Хлопець росте на очах. Звичайно, мені як тренеру хотілося, щоб хлопець залишився. Але життя продовжується. Якщо хтось переходить в іншу команду, будемо шукати йому заміну. Інші хлопці теж бачать, що гравці йдуть в сильні клуби і мають мотивацію працювати з подвоєною енергією», - спокійно реагує на можливу втрату Юрій Вернидуб.
Петряку, насправді, уже готова заміна. Ліворуч в півзахисті здатен зіграти Тотовицький, а також хтось з пари Сухоцький – Каменюка. Саме прихід до «Зорі» Артема дозволяє Вернидубу спокійно реагувати на новини відносно можливого трансферу Петряка. Сухоцький добре зарекомендував себе в «Олександрії», тому він або «прямо» замінить Івана, або ж дозволить це зробити Каменюці.
Звісно, розстаються луганці переважно з футболістами, які були на контракті, але це – частина тієї кадрової революції, яку «Зоря» мусить пережити для повноцінного становлення. Команда була залежною від орендованих у «Шахтаря» футболістів, тому постійно знаходилася у підвішеному стані. Вміла робота на трансферному ринку, відтак, вселяє надію, що невдовзі луганцям вдасться до мінімуму звести свою залежність від «гірників». На місце Микити Шевченка Вернидуб прицілюватиме новачка Олексія Шевченка. Пилипа Будківського буде «підтискати» Пауліньо, а Дмитро Гречишкін не є системовизначальним футболістом. На майбутнє залишається завдання знайти заміну Караваєву, або ж, можливо, викупити його контракт.
Те, що не вбиває, робить нас сильнішими, - банальна істина знаходить своє яскраве відображення в футбольному клубі «Зоря». Боятися луганці повинні не втрат футболістів, а втрати тренера. Найстрашніше, що може статися з «Зорею» – розставання з Вернидубом до остаточного завершення процесу становлення команди.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
