- Закінчилося перше коло, ваша команда, навіть із грою в запасі, лідирує. Ви вже линете думками в майбутнє - десь так у травень 2014-го?
- Ні, звичайно. Здається, то я вам колись казав, що чи не найголовніше, чого навчився у футболі, - жити днем нинішнім, вирішувати винятково нагальні питання. Ось тепер над чим ламаю голову - як вийти з невеличкої кризи.
- Овва! Це в "Металіста" криза???
- Безумовно. Судіть самі: по-перше, не виграли вдома у "Чорноморця". За всієї поваги до одеситів, у них по-справжньому хороша команда, проте на своєму полі мусили їх перемагати. По-друге, натужно провели обидва поєдинки (хоча й переможні) з "Карпатами"; по-третє, взяли тільки очко в Полтаві… Криза, нехай і невеличка, є. Й із нею треба щось чинити. Причому терміново.
- Повертаючись до фантазій: ви знаєте, що Харків не бачив футбольного "золота" майже вісім десятиліть: як 1934 року збірна міста виграла першість України, так на тому й заклинило.
- "Заклинило", бо були для цього причини, зокрема політичного характеру (головна - столицю перенесли в Київ), на які наклалися безліч інших… Розумію, до чого ведете: таке звершення для нашого міста було би грандіозним! Але повірте: далі, ніж за тиждень, не зазираю.
- А стоїть перед вами завдання здобути чемпіонство? Конкретне, маю на увазі.
- Стоїть. Конкретне.
- Зрозуміло… Давайте про інше: минуло кілька тижнів із часу інциденту в Дніпропетровську…
- … Даруйте, що переб’ю: не хочу про це балакати. Стільки вже наговорено - мною зокрема, що немає на то сил.
- Та я з іншого боку підійду: до останнього моменту не міг визначити свого ставлення до того епізоду, проте якогось дня дещо зрозумів. Виходить так, що за останній рік це - третій доказ, скажімо так, недостатнього професіоналізму ФК "Дніпро".
- Здогадуюся про два, а ось щодо третього…
- Згадайте їхню торішню гру із "Зорею".
- А-а-а, зрозумів: то коли вони не встежили, що в них лише три українці одночасно на полі?
- Правильно. То була перша оказія. Друга - зникла "лампочка Ілліча" на "Дніпро-Арені"…
- …Й третя - невиїзд в Одесу, на матч Кубка України.
- Отож який висновок із цього можна зробити? Маємо справу зі системністю помилок, відтак за третьою може прийти четверта.
- Ви самі про все сказали. Тут мені немає чого набавити…
- Добре… Ми вже торкнулися теми національної Чаші: тут які у нас - тобто у вас - справи. Хочете виграти турнір?
- А чому б і ні? Чому би нам "золотий дубль" не зробити? Чом би нам усе не виграти? Треба боротися, а сил, майстерності, наснаги та вміння "Металісту" не позичати.
- Проте в плані ставлення до другого за рангом вітчизняного турніру ви мені завжди нагадували Арсена Венгера: той якось виставив на фінал Кубка англійської ліги другий склад, аргументувавши це тим, мовляв, для нього важливі два завдання - першість і Ліга чемпіонів, а все інше - третьосортне.
- Цілком розумію французького фахівця, погоджуюсь із ним: по-перше, треба усвідомлювати, що таке АПЛ - маю на увазі рівень турніру, його статусність, гроші, які там крутяться; по-друге, до поточного сезону я перебував у різних із месьє Венгером ситуаціях, адже участі в найпрестижнішому континентальному змаганні не брав. Нині ж, коли ми в єврокубках, на жаль, не задіяні, можемо повернутися обличчям і до інших явищ - як-от українського Кубка.
- Утім, згадуваний фінал "Арсенал" програв, і Арсен нічого не виграє в Лондоні вже десятиріччя…
- Підозрюю, до чого хилите: мовляв, я з "Металістом" теж нічого не здобуваю? Значить, якраз так обставини складаються: завжди намагаюся мислити глобально, зосереджуватися на по-справжньому важливих речах, бо в зворотному випадку, тобто коли розпорошуватися на все, сил забракне.
- Думаю, вам і вашій команді це не загрожує. Проте без вас… Розумію, що недавно мав місце форс-мажор, але й таке треба передбачати: як Ігор Рахаєв і харківські футболісти провели ті своєрідні "канікули" поза вашої участі?
- Та я ж був поруч, тримав усе під контролем, без мене нічого серйозного не вирішувалося. Ну, я ж не в комі лежав!.. Загалом, ніби все добре пройшло, бо виграли дві зустрічі, проте… Із "Карпатами" вдома діяли не кращим чином… ну, хіба що в першому таймі нормально відбігали. У Кубку з тими ж львів’янами взяли своє, радше на класі, перемогли винятково через вищу виконавську майстерність… Ви правильно сказали: подібного ґатунку форс-мажори передбачити неможливо, тому можу лише сподіватися, що в майбутньому з ними не стикатимемося.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
