Шеф-кухар збірної України: «Для футболіста трохи сала - ліки»

Збірна України 19 Лютого, 12:06 1328
Шеф-кухар збірної України: «Для футболіста трохи сала - ліки» | 19-27
Любомир Тошич розповів «Вістям» про ряжанку для Фоменка і кулінарні сюрпризи.

Днями разом з тренерським штабом національної команди був представлений і новий шеф-кухар збірної - Любомир Тошич, якого запросили з «Дніпра».

- Любомир, як давно ви живете в Україні?

- Я працював у Москві в одному з рибних ресторанів світової мережі. І ось коли відкривалися нові ресторани цієї мережі в Алма-Аті, Санкт-Петербурзі і Дніпропетровську, я вибрав варіант з Україною. Мені не хотілося їхати в дуже велике місто. Це було майже 10 років тому.

- А як опинилися в «Дніпрі»?

- У ресторані я познайомився з гравцем «Дніпра» Младеном Бартуловичем і тренером воротарів Йованом Михайловичем. А потім до нас стали часто приходити і інші хлопці з команди, тому що готували те, що було потрібно футболістам: морепродукти, паста, різотто... Без такого харчування і день в житті гравця не може пройти. Це легка їжа, вона відмінно засвоюється організмом, який повинен відновлюватися після тренувань. Я і сам люблю футбол, так що ми швидко здружилися. І якось зі мною зв'язався керівництво «Дніпра», запропонували роботу, і ось уже чотири роки як я пішов з ресторану, про що жодного разу не пошкодував. Всього ж мій кулінарний стаж - 19 років.

- У футболістів серйозні запити по меню?

- Сам думав, що буде так. Але хлопці дуже скромні. Вони шанобливо ставляться до всіх на базі, хто готує, хто поливає поле, хто стирає форму. Ніхто ніколи не вередував. Пам'ятаю, перед тим як ми почали займатися з Ніколою Калінічем, у нього була вага 89 кг. Але за півроку він схуд на 9 кг і став грати набагато краще завдяки дотриманню режиму.

- Просять приготувати щось особливе?

- Буває, коли організм щось вимагає, зі шлунком не все гаразд або аналіз крові показує, що чогось не вистачає. Тут ми багато працюємо спільно з лікарем «Дніпра». Якщо у когось день народження, можемо торт приготувати. Правда, якщо гра всього через пару днів, то переносимо все на після матчу. Так як організму потрібно багато енергії, щоб засвоїти торт. З цієї ж причини футболісти п'ють теплу воду, а не холодну. Організм спочатку повинен нагріти воду, а тільки потім починає її засвоювати. Буває, що хлопці просять і навчити щось готувати.

- Харчування під час зборів і протягом сезону відрізняється?

- Звичайно, коли по два тренування в день, рекомендується, наприклад, щільний сніданок. Обід повинен бути легким, так як займатися краще на порожній шлунок. Вечеря повинна бути вже відновлювальною, з вуглеводами. А коли починаються ігри, то йде акцент на білки.

- У збірній ви опинилися за рекомендацією футболістів?

- Так. Я сам не очікував запрошення, думав, що пожартували. Але коли мені подзвонили з федерації, то над пропозицією я не роздумував і погодився одразу.

- Яким буде меню нашої команди у Франції?

- Ми будемо там перебувати дуже багато часу, тому меню буде різноманітним. Будемо робити акцент на морепродукти, так як від нашого готелю до Марселя недалеко, а там немає проблем зі свіжою рибою. Чекаємо відповіді від готелю, щоб зрозуміти, які продукти вони зможуть нам надати, а що потрібно везти з собою. Точно нашими будуть закваски, домашня ряжанка, для головного тренера. Знаю, що Михайло Фоменко її дуже любить, а ми навряд чи знайдемо її у Франції.

- Як ставитеся до української кухні?

- Позитивно. Сало, наприклад, не спортивна їжа, але і його не завадить іноді з'їсти. Як то кажуть, те, що ми їмо в маленьких дозах, засвоюється як ліки, а якщо переборщити, то це вже як отрута. Футболіст може їсти все, але тільки в міру і тоді, коли можна. Борщ взагалі одне з моїх улюблених перших страв.

- Важко готувати на команду?

- Я ж не один, є 15 осіб в штаті ресторану. В основному я працюю для основного складу, а що стосується готування для інших, то займаюся більше контролем. На кухні я як головний тренер.

- Ви сказали, що любите футбол. За кого вболіваєте?

- На базі завжди дивлюся матчі збірної України. А в Європі симпатизую «Челсі». Після того як Нікола Калініч перейшов до «Фіорентини», то не пропускаю жодного матчу «фіалок». Так само як і матчі Коноплянки в Іспанії.