"... Коли почалися розмови, як Лужного забрати з «Волині», мені телефонували із Запоріжжя, «Таврії», «Металіста», з «ЦСКА». Але я всім говорив, що Лужний залишається в Луцьку.
Але в середині сезону у нас забрало Лужного київське «Динамо» - транзитом через «Карпати», так як він був військовослужбовцем. Олег говорив мені, що нікуди не поїде і буде грати тільки в Луцьку. Після ігор ми тікали зі стадіону через паркан до мене додому, на проспект Перемоги, там я його ховав. Мене викликали в спорткомітет, лаяли, я з ними лаявся, мало не бився, не давав Лужного. Раз забирали - я сховав, вдруге - теж, а на третій раз приїхали на стадіон, в нахабну посадили в машину, і відвезли до Львову.
Лужний дуже сильно додав, я не хотів його нікуди віддавати, але нічого не міг зробити. Олег служив в армії, був прикомандирований тут в частині на вулиці Червоного Хреста і навчався в Луцькому педінституті на факультеті фізвиховання. Буквально через два місяці Лужний вийшов у складі збірної СРСР проти збірної Німеччини в Москві, де наша збірна виграла 3:0. Його Лобановський відразу поставив у склад, і не тільки в київське « Динамо», але і в збірну Союзу ".
Переклад: 1927.kiev.ua
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!