Футбол зумів подарувати цим футболістам зовсім інше життя, до якого вони йшли тернистими стежками ще з малих років, зазнавши на власній шкурі бідність і життєві труднощі із самого дитинства.
1927.kiev.ua розповість вам історію про п'ятьох футболістів, у яких було важке дитинство, але які саме за рахунок професійної гри в футбол зуміли стати багатими, успішними і забезпеченими на все життя.
Ліонель Мессі
Ліонель Мессі на данний момент – один із найкращих футболістів не тільки сучасності, а й взагалі в історії світового футболу. Та про цього футбольного генія світ міг і зовсім ніколи не дізнатися, адже ще в дитинстві доля підготувала для Ліонеля Мессі неприємні сюрпризи.
Народилась майбутня зірка світового футболу 24 червня 1987 року в місті Росаріо в бідній родині фабричного робітника і прибиральниці. Крім маленького Лео в сім'ї також росли ще троє дітей, яких треба було якось прогодувати, тому батьки щодня заробляли гроші на забезпечення сім’ї важкою працею.
У п'ятирічному віці Ліонель почав займатися футболом у аматорському клубі «Грандолі», який тренував його батько. Привела його туди бабуся, яка єдина в родині бачила в ньому великого футболіста в майбутньому.
Коли Мессі виповнилося вісім років, він почав грати за клуб зі свого рідного міста - «Ньюеллз Олд Бойз» і навіть виграв з ним Кубок Дружби Перу, але вже через два роки лікарі поставили маленькому Ліонелю невтішний діагноз - дефіцит гормону росту. Багато клубів захоплювалися грою маленького футболіста, у котрого всі вбачали величезний талант, та жоден з них не міг взяти на себе відповідальність за вундеркінда. На лікування Ліонеля сім'я повинна була витрачати майже тисячу доларів на місяць. Таких грошей у родини не було, а клуби не могли дозволити собі такого роду фінансових вкладень в футболіста, який міг і не заграти в майбутньому.
Але допомогти Мессі погодилася «Барселона», яка прийняла талановитого аргентинського вундеркінда у свої пенати. У першому ж матчі за молодіжний склад «блаугранас» Лео відзначився чотири рази, а вже в листопаді 2003 року потрапив до основного складу каталонського суперклубу. Після цього кар'єра талановитого аргентинця стрімко зросла, і тепер Ліонель Мессі - один з найкращих футболістів в історії світового футболу.
Маріо Балотеллі
Скандальний форвард «Мілана» і збірної Італії Маріо Балотеллі народився на світ у родині вихідців з Гани 12 серпня 1990 року. Практично відразу після народження Маріо сильно захворів і близько року перебував у лікарні, де переніс кілька операцій на шлунку. Життя майбутньої зірки футболу була на волосині від смерті. Біологічні батьки не могли забезпечити дороге лікування та гідного життя дитині, тому вирішили попросити допомоги у служб соціального забезпечення.
У віці двох років ганські батьки передали Маріо прийомній сім'ї Балотеллі, щоб ті допомогли йому вилікуватися. Через деякий час Франческо і Сільвія Балотеллі оформили офіційне опікунство над хлопчиком, від якого в підсумку відмовилися його справжні батьки. Маріо зізнався, що в дитинстві дуже страждав через те, що його рідні тато й мама жодного разу не захотіли зустрітися з ним і навіть не робили спроб його повернути.
У шкільному віці темношкірий Маріо дуже боявся, що інші діти можуть не прийняти його через те, що в нього інший колір шкіри, тому намагався пофарбувати своє тіло в рожевий колір фломастером і мив руки мало не окропом.
Можливо, всі ці дитячі переживання відклали відбиток на складному характері футболіста, через який вже в дорослому житті Балотеллі зробив не один неординарний і незрозумілий вчинок.
Але все ж СуперМаріо зумів з гідністю пережити всі ті випробування, які випали на його долю в дитинстві, і став топ-футболістом світового рівня.
Якуб Блащиковські
Капітан збірної Польщі і гравець «Фіорентини» Якуб Блащиковські міг би ніколи і не стати відомим футболістом, адже в дитинстві пережив страшну трагедію…
Якуб Блащиковські народився 14 грудня 1985 року в селі Трусколяси недалеко від міста Ченстохова. Грати в футбол Якуб почав у віці восьми років у місцевій команді «Ракув» із Ченстохова, на тренування до якої він кожен день разом зі своїм братом Давидом долали поїздом 35 кілометрів. Все було, як хотів маленький Куба – він займався футболом і його життя було спокійне та наповнене великих надій.
Але у віці десяти років в сім'ї Блащиковські сталася жахлива трагедія - батько в одній з побутових сварок ножем поранив матір Якуба, і це поранення стало смертельним для неї. Маленький Куба був свідком цієї страшної сцени. Батька за вбивство посадили за ґрати і позбавили батьківських прав, а опікунство на себе оформила бабуся хлопчика - Феліція. Якби не вона, Якуб і його брат Давид напевно виявилися б у дитячому будинку.
Смерть матері стала справжнім шоком для несформованої дитячої психіки маленького Куби. Він не міг ні спати, ні їсти, перестав відвідувати школу, цілий рік не ходив на футбольні тренування. Також через пережитоге потрясіння Блащиковські почав відставати від своїх однолітків у зрості. У восьмому класі мав зріст всього 152 сантиметри.
І тільки через рік після трагедії Якуба умовили поїхати на міні-футбольний турнір, де він зумів показати якісний футбол і став кращим гравцем. Завдяки таким успіхам хлопчик вирішив відновити свої футбольні тренування і знову захотів професійно грати у футбол.
Незважаючи на всі життєві труднощі і завдяки своєму мужньому і сталевому характеру, Куба став відомим футболістом у всьому світі. Кожен забитий гол Блащиковські присвячує своїй матері, піднімаючи руки до неба.
Алексіс Санчес
Алексіс Санчес народився 19 грудня 1988 року в маленькому портовому чилійському містечку Токопілья в звичайній родині робітників. Сім’я Санчесів жила дуже бідно, ледве зводячи кінці з кінцями, тому із раннього дитинства хлопчику доводилося мити машини біля кладовища та допомагати по господарству матері.
Батько Алексіса кинув сім'ю, коли хлопчику було 11 років. Матері доводилося працювати на кількох роботах, щоб хоч якось постаратися прогодувати свою велику сім’ю.
Родина не жила, а виживала, тому Алексіс незабаром зрозумів, що єдиним способом порятунку від бідності може стати гра у футбол. Алексіс часто грав у дворі з друзями, але бігав босоніж, тому що не міг собі дозволити купити футбольне взуття. Перші бутси Санчесу подарував мер міста Токопілья, який був захоплений грою босого хлопчака.
Санчес у дитинстві навіть робив сальто за гроші, так як володів умінням здійснювати цей акробатичний трюк. За виконане сальто люди давали йому від 50 до 100 песо.
Почав грати у футбол Алексіс у клубі «Арауко», де він виступав до 14 років, а свій перший професійний контракт Санчес підписав з командою «Корбелоа». Саме в цьому клубі чилієць своєю фантастичною грою швидко привернув увагу європейських топ-команд. Через три місяці після дебюту в «Корбелоа» Алексіс Санчес підписав контракт з «Удінезе», в якому незабаром почали виконуватися всі його дитячі мрії. Згодом форвард отримав запрошення від самої «Барселони», а вже потім опинився в лондонському «Арсеналі», в якому виступає до цих пір.
Франк Рібері
Франк Рібері народився 7 квітня 1983 року у небагатій робітничій сім'ї. Хлопчик зростав звичайною дитиною і не знав горя, проте подія, котра сталася із родиною Рібері у 1985-му, залишила свій трагічний відбиток на його подальшій долі. Коли хлопчикові було всього два роки, машина, в якій він їхав разом із батьками, втратила керування і врізалася у вантажівку. Через сильний удар Франка зірвало з місця, і він вилетів через лобове скло. На згадку від страшної аварії у футболіста залишилося на обличчі два довгих шрами. Вже коли Рібері був відомим футболістом, найкращі пластичні хірурги Франції пропонували йому провести операцію з видалення шрамів, проте Франк відмовився, тому що вважає, що ці шрами роблять його тільки сильнішим.
В дитинстві Франк, будучи старшою дитиною в сім'ї, повинен був цілими днями готувати, прибирати і доглядати за молодшими братами і сестрами. Також Рібері працював на будівництві, щоб допомогти родині заробити додаткових грошей. Єдиною розрадою у важкому повсякденному житті для хлопчика став футбол. У ранньому віці Франк часто грав у дворі зі своїми однолітками, а з дванадцяти років почав займатися у футбольній академії «Лілля». Згодом Рібері перейшов у клуб «Булонь», котрий виступав у третьому дивізіоні Франції. Паралельно з матчами і тренуваннями Франк Рібері проходив стажування в одному з державних підприємств, в якому навчався ремонтувати труби і прокладати трубопроводи.
Але перспектива цілими днями лагодити комунікації мало приваблювала талановитого футболіста. У 2002-му році Рібері перебрався в інший клуб третього дивізіону «Олімпік Алес», а вже через рік опинився у французькому «Бресті». Показавши себе з найкращої сторони, Франк отримав запрошення від «Метцу». Подальша кар’єра Франка Рібері була казковою: з «Метцу» француз перейшов в турецький «Галатасарай», з якого знову опинився у Франції, підсиливши «Марсель». У 2007-му році футболіста підписала мюнхенська «Баварія», в якій Рібері виграв майже всі трофеї, котрі тільки можна було виграти.
Підготував Андрій Бабенчук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
