«Іспанський футбол для мене занадто технічний»
Перехід в «Атлетіко» 20-річного опорного півзахисника молодіжної збірної України і «Металіста» Юрія Ткачука - справжня трансферна бомба для України. До того, як підписати угоду з «Атлетіко» за схемою 2+2 (поки молодий хавбек виступатиме за другу команду «матрацників» в четвертому дивізіоні Іспанії), Юрій їздив на оглядини в ще один іспанський клуб, «Еркулес» з третього дивізіону, але там його не влаштували фінансові умови. Потім були недовгі оглядини в «Анжі», але все ж Ткачук повернувся в Іспанію.
Якщо «Карпати» врятували за трансфер Шведа в «Севілью» мільйон євро, то Ткачук не став продовжувати контракт з клубом-боржником і пішов безкоштовно. Влітку 2014 «Металіст» пропонував хавбеку підписати п'ятирічний договір, але він відмовився.
«З приводу боргів Бойцан говорив, мовляв, не переживай, віддамо все. Але я ж не маленький, розумію, що навряд чи», - тверезо розмірковує Юрій.
Півроку тому хавбек все ж вирішив залишитися в Харкові, сподіваючись звернути на себе увагу нового тренера Олександра Севідова. Але коли зрозумів, що в основу не пробитися, визначився з майбутнім остаточно.
«Для мене «Металіст» за стільки років став другою домівкою. Звичайно, хотілося б там залишитися, але з такою ситуацією в країні і клубі це було складно зробити. Крім того, для мене головне - ігрова практика, розвиток, прогрес. Який сенс просто сидіти на лавці? Футбольний вік дуже короткий. А для мене футбол - це шанс забезпечити своє майбутнє», - міркує новачок «Атлетіко».
До речі, ще рік тому півзахисник заявляв в одному з інтерв'ю, що іспанський варіант розглядає, як найменш імовірний для продовження кар'єри:
«Хотів би грати в Німеччині, Італії чи Англії. Іспанський чемпіонат? Можливо, але місцевий футбол для мене занадто технічний».
Тепер доведеться підтягувати техніку, хоча в «Атлетіко» Сімеоне в першу чергу цінують характер.
Доленосний матч проти «Металіста»
Рідні Кельменці, що в Чернівецькій області, Юра покинув, коли ледь виповнилося 12 років. Команда ДЮСШ його віку, за яку Ткачук виступав з другого класу, виграла турнір «Шкіряний м'яч», ставши чемпіонами області. А юний центральний захисник був визнаний кращим гравцем. Юру запросили на перегляд у Володимир-Волинський, але тренери місцевої команди «BRW-ВІК» нічого видатного в ньому не помітили, і тоді хлопець з батьком поїхали в Іллічівськ. Тут про Ткачука, який непоступливий в єдиноборствах і добре вибирає позицію, склали зовсім іншу думку і взяли в команду «Моноліт».
В команді з одеської області Юрій виступав кілька років, виходив разом з нею до вищої ліги ДЮФЛ, а в одному з сезонів центрбек Ткачук за підсумками першого кола навіть став кращим бомбардиром «Моноліту». Доленосним для нього став матч проти «Металіста», в якому команда Ткачука розгромно перемогла 4:1. Захисник тоді віддав три гольові передачі. Наступний сезон він почав вже в Харкові.
Універсал і виконавець штрафних
Перший час в «Металісті» Ткачук грав в центрі оборони, але незабаром тренери порахували, що його гарне вміння читати гру буде корисніше в опорній зоні. До того ж, незважаючи на відмінну стрибучість, Юрію катастрофічно не вистачало зросту (до 20 років він витягнувся до 175 см).
«Я досить універсальний гравець. У своїй кар'єрі хіба що в нападі і в воротах не грав», - зізнається хавбек.
Свій перший контракт Ткачук підписав в 16 років. Ще через рік в «Металісті» ця угода була продовжена на більш вигідних для гравця умовах - нічого дивного, адже Юрія разом з ще одним харківським талантом Артемом Радченко підвищили до дубля і стали підключати до тренувань із першою командою. За дубль Ткачук часом радував ось такими голами-красенями.
«Мирон Маркевич приділяв молоді велику увагу. Підказував, робив зауваження, регулярно матчі дубля переглядав. Та й досвідчені гравці підтримували. Той же Шав'єр. Клей, як ми його називали, просто шаленого рівня гравець», - згадує Юрій.
Дебют в єврокубках в 18 років
У першій команді Ткачук дебютував через кілька днів після 18-річчя - Ігор Рахаєв, який замінив Маркевича, випустив його на заміну наприкінці матчу з «Севастополем» в травні 2014 року. В основі ж вперше він вийшов уже в наступному сезоні - молодий півзахисник відіграв всі 120 хвилин проти ПФК «Суми» в Кубку країни. У листопаді Ткачук склав пару Красноперову у виїзній зустрічі проти «Трабзонспора» в груповому етапі Ліги Європи.
«Емоції божевільні були. Мені 18 років, а тут стадіон забитий, турецькі вболівальники запалюють. Розумів, що це мій шанс, яким треба користуватися», - зізнається півзахисник.
Однак далі авансів справа не зайшла. Взимку 2015 року в Харкові висадився десант досвідчених конкурентів Ткачука (Довгий, Назаренко, Ковальчук), і молодий півзахисник знову прописався в дублі. У підсумку, він зіграв в ЛПМ лише матч, а точніше - 32 хвилини.
Збірна
За збірні Ткачук грає з 16 років, і поки самий пам'ятний матч в його кар'єрі - перемога над збірною Англії U-19 на останніх хвилинах, що дозволила команді вийти у фінальну стадію Євро-2014.
«Можна сказати, що це був маленький подвиг - обіграти англійців на їхньому полі. Нам ця перемога потрібна була більше, ніж їм, напевно», - вважає півзахисник.
У збірній Юрія зазвичай використовують в центрі оборони - на цій позиції він регулярно грав в кваліфікації і на Євро 2014 (U-19) в Угорщині. А ось на чемпіонаті світу серед 20-річних рік потому з'являвся лише на заміни. Зараз Ткачук виступає за збірну (U-21) і вірить, що одного разу зіграє і в першій команді.
«Зараз усі мої думки зосереджені виключно на розвитку кар'єри. У мене і дівчини навіть немає - поки серйозні стосунки мені не потрібні», - вважає хавбек.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
