Маргарита Рибалка: «Є багато підступних дівчат, які хочуть уваги Сергія»

До 8-го березня дівчина розповіла про підступних фанаток, які регулярно пишуть чоловіку, а також те, яким є лідер «Динамо» у повсякденному житті, з ким дружить, за що переживає і як реагує на критику.

- Вітаю з народженням донечки! Як її назвали? Хто обирав ім'я?

- Донечку назвали Емілія, скорочено називаємо її Емі. Це ім'я вибрала я. Коли вперше почула голос маленької дівчинки Емілії у відомій пісенній програмі по ТБ, то відразу ж вирішила, що доню назвемо тільки так і ніяк інакше!

- Народжувала разом з Сергієм?

- Ми обговорювали питання партнерських пологів і вирішили, що під час самого процесу Сергія поряд не буде. Я вважаю, що чоловік не має цього всього бачити. Звісно, він був – за дверима і чекав зустрічі з донею. Потім, як і всі, плакав і дякував мені.

- Що змінилось з появою доньки?

- ЇЇ поява – це найбільший подарунок в нашому житті. Тепер ми розуміємо, для чого жити, звертати гори, прагнути до чогось більшого. Наше життя перевернулось. Раніше жили тільки для себе, а зараз з'явився новий сенс життя. Сергій все робить заради неї. Таке враження, що в нашого тата з'явились другі крила.

- Чи прийнято в «Динамо» «виставлятись» за дитину? Що дарують?

- Хто як. Ми за доньку не «виставлялись». Вже згодом всі окремо приїздили і вітали. Дарували подарунки. Всі з «Динамо» надіслали квіти, їх було дуже багато. Першими привітала родина Хачеріді – величезний букет квітів прямо в пологовий будинок. Також Гармаші надіслали велетенського ведмедя, на якого ходив дивитися увесь пологовий будинок, фотографувались з ним. Ковалі і Кравці також приїздили, надарували купу одягу та інших подарунків.

- Ви вже похрестили Емілію?

- Перший обряд був вдома, приїздив священник. А коли стане тепліше, то поїдемо в церкву і разом з нашими кумами – Каріною Коваль і Денисом Гармашем, вже проведемо повний красивий обряд хрещення.

- Памперс Сергій може замінити чи залишитись з нею на кілька годин? Що, взагалі, у його характері змінилося?

- Напевно те, що він постійно поспішає додому, летить. Старається якомога більше часу проводити з нами, розмовляти з Емі, грати з нею. Постійно: «Ой, ти моя доня, моя зіронька, моя майбутня тенісисточка!». Так, щоб залишатись з дитиною, ні. Він терпіти не може бути вдома наодинці. В нас є няня, і як тільки з'являється вільний час, то стараємось вибиратись кудись вдвох чи повечеряти з друзями, в кіно.

- Що дивитесь?

- Ми обожнюємо фентезі. «Людину-павука» любимо. Дуже подобались фільми жахів, але це було до вагітності. Зараз – легкі фільми, пригодницькі, про тварин. Часто плачу, коли дивлюсь фільми типу «Хатіко».

- До народження дитини готувалися заздалегідь, купували все?

- Кажуть, що погана прикмета купувати все до народження дитини, але я в них не вірю. Хоч і Сергій був не дуже за, але до появи Емі все було готове: і її власна кімната, і речі, і меблі.

- Які бренди купуєте дитині і собі? Продукти як закуповуєте?

- Немає сенсу купувати дуже дорогі речі, вона ж росте швидко. Я дуже багато замовляю через Інтернет. Ось скоро має прийти нова партія. А щось для себе я вже дуже давно не купувала. Це вимагає часу і потрібно прийти в свою форму після вагітності. Що стосується продуктів, то ми разом з Сергієм йдемо в супермаркет і купуємо все, що потрібно.

- Як відновлюєш фігуру після пологів? Дієти усілякі, так?

- Під час вагітності я їла все. Тільки фаст-фуд Сергій мені забороняв. Я вимоглива до себе, поки не дуже подобається те, як вигладаю. Зараз стараюсь контролювати все, що їм – ніякого хліба, солодкого. Котлетки на пару і все легке. Плюс - займаюсь аква-аеробікою, в залі. Ну, і без генетики нікуди. Вона в мене хороша.

- З ким із футбольних сімей проводите вільний час?

- З Ковалями і Гармашами. Вони – найближчі. Не пропускаємо концерти «95 кварталу», ходимо в ресторани разом, їздимо в гості один до одного. А також Рибки, Хачеріді, Гусєви і Кравці. Ми дуже добре усі спілкуємось.

- А на концерти вам квитки дарують?

- Ні. Ми, як усі, купуємо. Чому нам мають щось дарувати...?

- Скільки грошей витрачаєте за один похід в ресторан?

- Знаєш, багато людей вважає: якщо ми - футбольні люди, то обов'язково розкидуємось грішми, і вони у нас рікою течуть. Це не так. Ми розуміємо, що маємо дитину, і потрібно дати їй хороше майбутнє. В ресторані можемо і 500 гривень залишити, і трохи більше. Залежно від того, який ресторан. В дуже дорогі ми не ходимо.

- Як влаштований побут сім'ї Рибалок? Є чіткий розподіл обов'язків? Чи Сергій заробляє гроші, а Маргарита з розумом їх витрачає?

- Так, Сергій заробляє гроші. Коли ми познайомились, я працювала, але Сергій проти моєї музичної кар'єри. Йому дуже важливо, щоб я була вдома і виховувала дитину. Щоб зустрічала його з тренування. Навіть коли він просто дивиться телевізор, я маю лежати поряд з ним. Він часто просить подати різних смаколиків, морозива. А ще вранці має бути поданий сніданок, дуже рідко може собі розігріти млинців чи ще чогось. Салат, кава, сосиски, омлет – все має бути готове, і я маю провести його на тренування. Це в нас традиція така.

- Сам щось готує?

- Так, чай. В Чехії, коли був сам, то міг приготувати яєшню чи посмажити картоплі. Навіть фотозвіти мені надсилав. А зараз є я. Коли їде зі зборів, то надсилає мені меню: «Я хочу такий суп, м'ясо з картоплею і ось такий салат». Але мені пощастило – він їсть усе! Єдине - обожнює курячі ніжки, макарони по-флотськи і солодку смажену картоплю – цим і балую.

- Футболіст - і макарони? Це ж не зовсім споріднені речі, чи я помиляюсь?

- Ой, гладшати – це не про нього. За один прийом їжі у нас: і суп, і друга страва, і компот, і солодке з молоком. І нічого. Не зрозуміло, куди це все вміщується. Я б, мабуть, уже в двері не «влазила», а в нього - ідеальна «його» вага.

- Кажуть, що футболісти не читають книжок. Сергій любить читати?

- Він постійно в новинах. Кожні 30-ть хвилин заходить в Інтернет на сайти футбольних новин, завжди в курсі всіх подій. Зараз у нього на книжки часу немає.

- Наскільки для Сергія важливо, що про нього пишуть, говорять?

- Він, якщо чесно, не дуже про це каже. Наприклад, я дуже емоційна людина і завжди засмучуюсь, коли бачу, що пишуть щось погане про нього чи команду. Сергій читає не тільки новини, але і коментарі. Йому цікаво, що пишуть люди. Але він завжди спокійно реагує на це. Він знає свою справу і не звертає уваги на такі речі.

- А як він реагує на критику?

- Спокійно. Можливо, раніше вона його могла зачепити за живе. Але зараз у нього спокійна реакція, жодним чином не коментує такі речі. Він сам розуміє свої помилки, тільки тренер може сказати, що футболіст робить правильно, а що ні.

- Тобто посуд не б'є?

- Ні, такого немає.

- Хто головний у вашій родині?

- Сергій, звичайно. Я вважаю, що це правильно - чоловік має бути головним. Я ніколи не хотіла бути з чоловіком, у родині якого я була б головною. У Сергія сильний характер. Буває, звичайно, таке, що він не хоче щось там обдумувати і каже: «Як ти вирішиш - так і буде». Але це стосується домашніх питань, наприклад, що купити, яку фіранку повісити...

- Він голова, а ти шия, так?

- Можна і так сказати.

- А як щодо відпочинку? Хто обирає, де відпочиватимете?

- Коли ми обговорюємо відпустку, я йому пропоную варіанти, а він дивиться - хочеться чи ні. Сергій взагалі не любить кудись далеко літати. Одного разу ми подорожували на Балі, я наполягала на цьому. Ми полетіли, але я знаю, що для нього переліт був важким. Загалом ми намагаємося відпочивати десь недалеко. На Балі, Сергій сказав, що більше не полетить.

- Озеро, риболовля за Києвом, активний відпочинок - це його?

- Коли він приїздить на відпочинок, йому дуже хочеться полежати, поплавати, позасмагати і побути в спокої. Сергій не любить екскурсій - це більше моє.

- Хто більший організатор, ініціатор у вашій родині?

- Це я. Мені здається, що у всьому: в поїздках, святах. На Дні народження я намагаюся здивувати Сергія і бачу, що йому це подобається. Малювала плакати, футбольні поля з тортів робила, кульки різноманітні- це все по моїй частині.

- А що найбільш оригінальне зробив для тебе Сергій?

- На День закоханих нам з донькою прислали купу квітів, великих Мікі Маусів, які по квартирі ходили. На День народження він зробив мені подарунок - величезний плакат на біг-борді недалеко від дому з написом: «З Днем народження, кохана!». Я цього ніколи не забуду.

- А чого очікуєш на 8 березня?

- Навіть не знаю. Він непередбачуваний в мене. Загалом, питає, чого б я хотіла: взуття, сукню чи щось інше. Або сама кажу йому, що дуже хочеться ось цю річ. І він тоді приймає рішення - дарувати чи ні.

- Може навіть «ні» сказати?

- Так щоб відмовити мені напряму - такого не було ніколи. Він може запитати, чи я впевнена, що мені потрібна саме ця - 153-тя пара нового взуття. «Хіба в тебе таких немає?». Я, як кожна жінка, починаю: «Ну, будь ласка, ці з чорненьким, а в мене є тільки з золотистим...Я дуже їх хочу!». Після цього купує. Звісно, я не прошу чогось такого захмарного. Якщо дуже коштовний подарунок, то каже, що купить, але згодом, коли буде така можливість.

- Ти не пропускаєш жодного домашнього поєдинку «Динамо». Як відбувається планування походу на стадіон?

- Я дуже хвилююсь перед кожним матчем. Приїзджаю на стадіон за 2 години. Навіть раніше, ніж команда. Стадіон ще порожній. Сергій завжди сміється з мене – каже, щоб хоч травичку підлила на полі. Потім приїздять решта дівчат, інколи замовляємо піцу або купуємо щось смачненьке. Дивимось на розминку, обговорюємо наші переживання. Я завжди чекаю нашого таємного жесту від Сергія – вім плескає в долоні, коли виходить і йде з поля, або махає мені рукою. Це важливо. Не може бути такого, щоб він не дав мені якогось знаку.

- Кого бачила в ВІП-ложі? Політиків багато?

- Часто можна побачити хлопців з «95-го кварталу», Потапа, Івана Дорна. Політики – вище, вони на другому ярусі. А ми на першому.

- Чи правда, що в «Динамо» є свої окремі групи футболістів-друзів, а їхні дружини товаришують між собою?

- Є Ярмоленко - Сидорчук – Коваль – Безус (ще коли хлопці були в «Динамо»), а є наші – Гармаші, Хачеріді. Ми з дівчатами навіть сміємось – на зборах Рибалка, Хачеріді і Гармаш постійно разом! Втрьох йдуть їсти, гуляють на березі моря, в літак - з літака. Вони всюди разом. Так само і дівчата. Але найрідніші для нас – це Гармаші. Це перевірені люди, які завжди з нами, і в важку хвилину, і коли добре. Сергій з Денисом і коли лягають спати, і коли прокидаються – постійно на телефоні. Я кажу: «Ви ніч не бачились, а вже скучили один за одним!». Вони як брати, дуже близькі, нерозлучні.

- Коли Сергій на зборах, ти часто можеш вибратись з дівчатами «потусити»?

- Коли я співала, то любила «потусити» в клубах. Приходила туди – мене всі знали. А зараз все по-іншому. Сергій не любить, коли я кудись ходжу з дівчатами, він відпускає, але я відчуваю, що йому це неприємно. Каже, що не ревнивий, але в такі моменти я бачу його реакцію і розумію, що дуже ревнує. Тому чекаю вихідних, щоб піти з ним разом. Насправді, я набагато ревнивіша за нього. Коли приходимо кудись, дивлюсь: дівчата з глибоким декольте, зі спідницями, які нічого не прикривають, і тільки думаю собі: «Ти тільки спробуй мені в її сторону глянути, я тобі покажу!». Але я вважаю, що якщо чоловік захоче зрадити, то він зробить так, що жінка ніколи не дізнається.

- А в соцмережах Сергію часто пишуть?

- Є дуже багато дивних дівчат, які йому пишуть і запрошують погуляти. Вони знають, що в нього є дружина і дитина, але це їх не зупиняє - пропонують себе. Мені це смішно, не розумію – невже вони думають, що він зараз встане і піде з ними зустрічатись? Були цікаві ситуації. Дівчата і обіймали його в моїй присутності, і кричали на увесь ресторан: «Сергійку, я тут – іди сюди!». Знаєш, якщо мене не чіпати – я дуже спокійно це все сприймаю, але якщо відчуваю хамство, то можу випустити кігті, показати зуби і буде дуже несолодко. За те, що мені дороге: чи то мій чоловік, чи подруга – я ніколи не промовчу.

- За що тебе любить Сергій, як думаєш? І за що ти його?

- Каже, що любить мене за мою доброту. Я стараюсь допомагати хворим дітям, даю кошти на операції, їзджу в притулки для тварин. Стараюсь допомагати, чим можу. А його люблю не тільки за те, що він надзвичайно добра людина, а й за спокій в очах. Він завжди дуже відкритий і усміхнений. Коли його просять сфотографуватись, то він ніколи не відмовляє, навіть якщо зайнятий, і видно, що із задоволенням йде назустріч. Він завжди відповідає тим, хто йому пише в соцмережах. Сергій дуже вдячний за те, що його люблять. І я ним дуже пишаюсь.

- А за що ніколи б не пробачила?

- Якщо сказати, що за зраду – це надто банально. Десь в глибині душі я не вірю, що чоловік все життя може бути вірним. Хоча за зраду, мабуть, пробачила б заради сім'ї і дитини. Я сподіваюсь, що ніколи не буду в такій ситуації. А от за те, що чоловік підняв на тебе руку – за це не можна пробачити. Це найстрашніше.

- Ти з дитинства мріяла про сцену і вийти заміж за футболіста. Даси кілька порад дівчатам, які мріють про це?

- Потрібно бути собою – це перше. Футболісти не люблять усіляких «роблених-перероблених» дівчат, які насправді нічого не варті. А ще вони дуже домашні і люблять, щоб їх підтримували, вірили в них. Не потрібно займатись тільки собою. Ти маєш жити повністю його життям, а на своїй кар'єрі поставити хрест. Звісно, мені дуже не вистачає сцени. Хоча я розумію, що ми нормально жити не змогли б – його збори, мої гастролі. Ми б не бачились. Але як тільки в мене з'являється можливість – я співаю: в караоке, на нашому весіллі, записала йому кліп, вдома співаю.
Якщо ти дружина футболіста - маєш присвятити своє життя йому і вашим дітям. В «Динамо», якщо що, усі хлопці зайняті! Знаю точно, варіантів тут немає. Так що не потрібно навіть зазіхати!

- Зараз багато хто з футболістів їде грати до Росії. Спорт поза політикою, але якщо б Сергію надійшла така пропозиція – що б ти порадила йому?

- Ми дуже переживаємо за те, що відбувається в нашій країні. В мене дуже багато родичів в Росії, з якими зовсім зіпсувались стосунки. Я сама народилась там, і батько військовослужбовець. Коли мені виповнилось 7 місяців, ми переїхали в Україну, і я всією душею українка. Багато разів відстоювала честь України на пісенних конкурсах. Вважаю, що не потрібно змішувати політику і спорт. Так само, як і артист – він співає для всіх народів і є відомим на увесь світ. Не знаю, що радити, треба було б дуже добре думати, чи нам взагалі це потрібно. Але його рішення я завжди підтримаю. Якщо чесно, дуже хотіла б, щоб він в майбутньому пограв ще у німецькому чемпіонаті. В «Баварії», наприклад.