​Валерій Федорчук: «Був на руках хороший контракт від російського клубу, але я вирішив, що від «Динамо» відмовлятися не можна»

Динамо Київ 14 Березня, 00:48 669
​Валерій Федорчук: «Був на руках хороший контракт від російського клубу, але я вирішив, що від «Динамо» відмовлятися не можна» | 19-27
Новачок «Динамо» Валерій Федорчук розповів у «Профутболі» про свою травму, про те, як відновлюється і що допомогло йому не здатися.

Про травму. Я був в хорошій формі. Можна сказати, пік кар'єри. І тут Піко - так би мовити, футбольне лихо. Він впав всім тілом на коліно, там вже просто не було куди діватись. Ця зв'язка під таким тиском тріснула. Чули, напевно, всі, хто був на полі.

До травми у мене закінчувався через два місяці контракт, я був готовий до всього. Коли закінчився контракт, я не робив для себе якоїсь трагедії. Зацікавлень на той момент було багато в січні і лютому. Фінал Ліги Європи дав про себе знати, і багато хто цікавився, але ніхто не хотів ризикувати. Тому що знали, чим це може закінчитися. Брати травмованого футболіста…

У мене був на руках контракт на 5 років від російського клубу, на хороших умовах, але я для себе вирішив, що від «Динамо» відмовлятися не можна.

Про те, що контракт лише на три місяці. Я поставився до цього з розумінням, тому що «Динамо» також має ризик. Для мене приємно, що вони в такій ситуації побачили такого футболіста, як Федорчук, дали змогу у себе на базі відновитися і вийти на свій рівень в майбутньому. Все залежить від мене. Влітку закінчиться контракт, я думаю, для «Динамо» і тренерського штабу якраз ці три місяці я як на перегляді, а якщо все складеться добре, то для мене це в принципі акліматизація.

Про реабілітацію. На другий день після операції грали з «Олімпіком» в Києві. Команда вийшла в білих футболках з підтримкою для мене. Для мене це така мотивація… Зрозумів, що я відновлюсь, поставив собі за мету. З першого дня я домовився із сербом, що приїду до нього на реабілітацію і буду робити все, як він скаже. Повністю йому довірився, до цих пір все роблю. Ми з ним працювали два місяці з восьмої до восьмої. По What's App він скидає мені вправи. В четвер я маю зробити «велосипед» десять хвилин, потім вправи він мені показує, як робити. Кожна вправа від 12 до 20 хвилин.

Про готовність. Така манера гри у мене, що я завжди ті ноги сую, є моменти, де можна отримати травму. Зараз пройшло чотири місяці, я вже працюю з м'ячем на футбольному полі, вже прискорення максимальне роблю. Відчуваю, що десь на 95 відсотків готовий, на 5 ще є психологічний страх, бо ще ранній термін. Думаю, через місяць воно все має пройти через роботу, яку роблю.

Це не випадковість, це доля. Висновок в тому, що ніколи не потрібно зупинятися, яка б ситуація не була, в кожного футболіста – треба вірити в себе. Завжди маєш бути «профпридатний» - мені подобається це слово. Я завжди намагався бути потрібним команді, працювати на команду, напевно, це така компенсація за всі рокі, які були.