— Ваші дідусь і бабуся підтримують вас на стадіоні...
— Дідусь з бабусею часто бувають на матчах «Динамо» в Києві. Дідусь завжди сварить мене, якщо я проводжу невдалий матч та злиться, якщо я отримую червону картку, - цитує Драговича diepresse.com.
— Батьки дали Вам хороший старт, адже відвідування спортивної школи в Австрії потребує немалих затрат.
— Так, батьки сприяли в моєму бажанні займатися футболом, хоча я був не найкращим у гімназії, у свій час. Спочатку я хотів бути нападником, потім пробував грати на позиції опорного півзахисника. Лише на позиції центрального захисника я розкрився повністю. Якби тренер сказав мені стати на ворота - грав би і на позиції воротаря.
— Ви виділяєтесь значною волею до перемоги, але й маєте певні забобони...
— З чого Ви це взяли (сміється). Я переконаний, що футболісти у формі з довгими рукавами ппрограють суперникам у формі з коротким рукавом. не залежно від погоди, вони грають гірше. Якось ми програвали по ходу першого тайму, у переві я змінив форму на короткий рукав і ми зрівняли рахунок і навіть виграли матч. Я набільше люблю саме таку форму.
— Раніше Ви грали за «Базель», тепер за «Динамо». Це дійсно на стільки привабливий клуб?
— Раніше було значно менше бажаючих перейти в «Динамо», ніж зараз. Цей перехід був ризиком, і я хотів спробувати щось нове. Історія цього клубу - це щось неймовірне і я хотів стати її частиною. Тому перейшов, щоб допомогти «Динамо» повернути колишню славу та повагу на європейській арені.
— Олег Блохін був дійсно таким впертим, «залізним хлопцем»?
— З ним було дуже важко. Це був найважчий рік у моїй кар'єрі.Часом, так буває у футболі, що іноді ти йдеш згори, а іноді - підіймаєшся вверх. Але якщо ти взявся за цю роботу, мусиш довести її до кінця. Я мав бути готовим до будь-яких випробуваньу футболі. Звісно, в мене були роздуми, що я міг би не викладатися так, як вимагав Олег Блохін і я замислювався, чому він так часто кричить. Я розумів, що тільки-тільки підписав п'ятирічний контракт і маю працювати на повну. А коли футболіст добре грає - все приходить само.
— Що на Вас чекає в майбутньому?
— Говоритимемо про це, коли завершиться сезон. Так далеко я не заглядаю. Просто ставлю собі ціль оптимально готуватися до наступного матчу і все. А чи зміню я клуб влітку - знає лише один Господь Бог.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
