Рауль Ріанчо: «Відчуваю цілковиту підтримку з боку Сергія Реброва, якому я допомагаю в щоденній роботі»

Динамо Київ 27 Березня, 13:19 508
Рауль Ріанчо: «Відчуваю цілковиту підтримку з боку Сергія Реброва, якому я допомагаю в щоденній роботі»
​Більшу частину життя Рауля Ріанчо, асистента головного тренера київського «Динамо», займає футбол.

Вивчення майбутніх суперників, конспекти, нові схеми побудови гри… Цікавиться Рауль, звичайно, не лише «Динамо» та українським футболом, він уважно стежить за найкращими командами Європи та світу. Деякими зі своїх спостережень іспанський спеціаліст поділився в інтерв’ю для офіційного клубного журналу.

- Нещодавно ви виступали в Іспанії перед тренерами з доповіддю про модель гри «Динамо». Як сприйняли слухачі вашу лекцію?

- Для багатьох іспанських тренерів це не є чимось новим, тому що вони впродовж багатьох років працюють за цією методикою. Тим не менш, ці лекції були дуже продуктивними та викликали великий інтерес серед відвідувачів.

- Чи є на даний момент модель ідеального футболу, яка підходить для будь-якого чемпіонату?

- Ідеальним футболом є той, який подобається тобі на даний момент і який урешті приносить результат. Зараз, на мою думку, ідеальними командами можна назвати «Барселону» та «Баварію».

- «Барселона» була зразком ідеального футболу й кілька років тому…

- Розумієте, вони працюють за цією методикою впродовж 20 років! Точкою відліку можна вважати той час, коли команду очолив Йохан Кройфф, що свого часу грав у збірній Нідерландів, яка втілювала поняття «тотального футболу». Саме він прищепив команді цю гру. Але для того, щоб показувати той футбол, у який зараз грає «Барселона», потрібно мати відповідний підбір виконавців. Велика заслуга в тому, як тепер виступає команда, належить Хосепу Гвардіолі, що 6-7 років тому зробив акцент на тактиці – головному нерву підготовки футболіста. Тактична підготовка є пріоритетною, а від неї вже відштовхуються інші елементи підготовки команди, у тому числі фізичної. Працюючи над тактикою, гравець думає більше. Коли я даю футболісту завдання просто пробігти певну дистанцію на швидкість, він біжить і при цьому не думає, його мозок може відпочивати. Коли ж заняття засновані на тактиці, гравець має думати й при цьому бігти – усе як під час матчу, тому він готовий так само швидко діяти й під час гри. Це робить великий якісний крок у підготовці футболіста.

- У «Динамо» зараз усі команди, починаючи від дитячих, тренуються за тією ж моделлю, що й перша команда. Наскільки це важливо, якщо думати про перспективу?

- Важлива не так система, як модель гри. У нас, приміром, немає в наборі гравців для швидкого переходу з оборони до атаки з мінімальною кількістю передач, шляхом закидань до штрафного майданчика чи навісів із флангів – наші гравці більше полюбляють працювати з м’ячем. У кожної команди є своя модель гри, під яку потрібно підбирати футболістів. При цьому всі моделі хороші, якщо в команді є гравці під неї. Що стосується підготовки юнацьких та молодіжних команд, у «Барселоні», наприклад, дітей із восьми років уже навчають грати за моделлю першої команди, тому, коли вихованці приходять до першої команди, розуміння вимог доведене до автоматизму. Звичайно, хочеться, щоб і в «Динамо» була побудована подібна вертикаль від дитячої школи до першої команди.

- На ваш погляд, чи є ідеальна схема ведення гри? Чи під кожного суперника необхідно підлаштовуватися та вигадувати щось?

- Думаю, команді важко буде змінювати власну систему, підлаштовуючись під кожного суперника. Якщо ти дотримуєшся якоїсь схеми, потрібно лише робити певні корективи від матчу до матчу, не більше того.

- В одному з інтерв’ю ви сказали, що для досягнення прогресу футболісти мають формувати трикутники та ромби на полі. Провідні клуби Європи також дотримуються цього принципу у своїй грі?

- Якщо ти хочеш контролювати м’яч, слід дотримуватися якоїсь певної структури гри. Вона може бути різною. У нас це трикутники та ромби. Причому, коли вони широкі, це є помилкою, адже маленькі та компактні ромби дозволяють ефективно захищатися та швидко починати атаку після відбору м’яча. Подібні схеми є постійною підказкою гравцям, які знають, де мають перебувати на полі в тій чи іншій ситуації.

- Чи може футболіст, який здатен закрити лише одну позицію на полі, бути успішним гравцем? Чи потрібна універсальність?

- Універсалізм гравців важливий, але в сучасному футболі кожному учаснику матчу відводиться на полі певна роль. Якщо виконуєш вимоги тренера, то ніхто не дорікне тобі в тому, що ти недопрацьовуєш чи випадаєш із гри.

- Знову ж таки з ваших слів: «Хочеш стати сильнішим індивідуально – зроби сильнішою свою команду». Тобто умовні Мессі чи Роналду можуть не демонструвати свого звично високого рівня, граючи в командах-аутсайдерах та не маючи поряд зіркових партнерів?

- Вони є чудовими гравцями й були б лідерами в будь-якій команді. Але саме провідні клуби світу допомагають їм стати тими, ким вони є. Футболісти допомагають топовим командам своєю блискучою грою, а команди допомагають їм зростати та самовдосконалюватися.

- Яка національна ліга, на ваш погляд, є на даний момент найсильнішою?

- Думаю, що іспанська. Якщо взяти статистику, яка дуже красномовна, то в усіх європейських турнірах чинними переможцями є іспанські команди: Лігу чемпіонів минулого сезону виграла «Барселона», Лігу Європи – «Севілья». Та й цього року до чвертьфіналів Ліги чемпіонів та Ліги Європи пробилися відразу шість команд з іспанської ліги – найбільше серед усіх європейських чемпіонатів.

- Скільки футбольних матчів ви переглядаєте в середньому за день?

- Дуже багато. Але я дивлюся не на гравців, а на команду, на модель її гри. Звісно, увагу привертає не лише іспанська ліга, а й інші європейські чемпіонати. Слідкую за змінами, що роблять тренери під час гри, як змінюють тактику. Звичайно ж, найчастіше дивлюся ігри «Динамо». Переглядаю кожен матч по два-три рази, щоб потім допомогти футболістам, підказати, де ми зробили помилки й де потрібно підсилити гру команди.

- Яку характеристику ви дали б українському футболу? Як би оцінили рівень нашого чемпіонату?

- В Україні гравці дуже сильні в індивідуальному плані, швидкі, добре грають головою, можуть пробити по воротах з обох ніг. А чого не вистачає – це навичок гри у структурі команди. Це складно, знадобиться певний час, можливо, кілька років, аби змусити гравця думати на полі та привчити діяти в рамках певної структури.

- Загалом вам цікаво працювати в Україні?

- Мені дуже подобається працювати в Україні. Відчуваю цілковиту підтримку з боку Сергія Реброва, якому я допомагаю в щоденній роботі. Своєю працею намагаюся запропонувати українському футболу загалом та «Динамо» зокрема ту структуру гри, якої дотримуються найкращі клуби світу - цитує Ріанчо офіційний сайт «Динамо» Київ.