Книга німецького військового зберегла відомості про матчі 1919 року в Миколаєві

Футбол України 5 Квітня, 13:50 936
Книга німецького військового зберегла відомості про матчі 1919 року в Миколаєві
Про нові сторінки історії українського футболу.

В кінці березня відбулася презентація репринтного видання майже 100-річної давності - «Миколаїв: останній форпост німецьких військ на Чорному морі» (Nikolajew, der letzte Posten am Schwarzen Meer), книги, написаної керівником прес-служби німецьких окупаційних військ в Миколаєві Вальтером Фестом і виданої в 1919 р в Дуйсбурзі. Коли протягом майже двох років велася робота над перекладом книги з німецької, я з надією чекав, що, можливо, буде пролито світло на два легендарних матчі миколаївських і німецьких футболістів.

Книга німецького військового зберегла відомості про матчі 1919 року в Миколаєві - изображение 1

Відомості про ці ігри, що відбулися в період інтервенції України, іноді публікувалися у виданнях радянського періоду. Зокрема, в брошурі «Футбольний Миколаїв», виданої в 1958 році під редакторством Бориса Лазаровича Арова до 60-річчя вітчизняного футболу, матчам в окупованому Миколаєві присвячені два пристойних абзаци. Інформація підготовлена в кращих ідеологічних традиціях більшовицької преси. Ось тільки пара фрагментів: «Комендант місцевого гарнізону, знаючи про існування футбольних команд, вирішив провести матч між німецькими і нашими футболістами. Збірна окупантів складалась в основному з офіцерів і штабних чинів .... Головне завдання окупантів полягало в тому, щоб публічно показати перевагу німців над росіянами в спорті. Вперше миколаївським футболістам довелося грати не просто зі спортивним противником, а з відкритими ворогами, які прийшли в Україну грабувати і вбивати». І про матч-реванш: «Цього раз німці поповнили свою команду кращими гравцями з інших частин окупаційних військ, що знаходилися в різних містах України... Воля до перемоги над окупантами у миколаївських футболістів була така велика, що цю зустріч вони виграли з розгромним рахунком 7:1».

А ось як описував ці матчі один з піонерів і арбітрів миколаївського футболу Іван Васильович Миронов, повідомивши при цьому ряд цікавих подробиць: «У період окупації Миколаєва австро-угорськими і німецькими військами існувало тільки дві команди клубів «Спортинга» і «Уніона», які іноді грали між собою. Окупанти (німці) створили свій спортивний клуб «ДФВН» (Дойтіше Фузбал Вераймунг Миколаїв), футбольна команда якого після багатьох тренувань зустрілася з командою «Спортинг-клубу» і програла 2:3. Тоді, щоб показати свою футбольну міць, командування окупантів склало збірну з кращих гравців усіх частин, розташованих в Україні, і запропонувало зіграти - Реванш. Миколаївці погодилися і виставили збірну команду Миколаєва (з гравців «Спортинга» і «Уніона»). 2 березня 1919 року відбулася ця зустріч. Німці випустили спеціальну афішу і програмку (німецькою мовою), на стадіоні грало два оркестри німецьких військових частин. Суддею був німець лейтенант Шилінський. І, незважаючи на все це, німці програли з розгромним рахунком 1:7».

Від Миронова, таким чином, ми дізналися назву німецького спортивного (футбольного) клубу, про те, яким чином були сформовані місцеві команди в першому і другому матчі, про видані афіші і програмки (швидше за все, вони стали першими програмами в історії миколаївського, і, з великою ймовірністю, всього українського футболу!), знаємо про «музичний супровід» і ім'я арбітра матчу.

Чому ж матчі лютого-березня 1919 року протягом багатьох десятиліть залишалися настільки маловивченими? По-перше, поки не вдалося переглянути всі видання тогочасних газет. По-друге, відразу після приходу до влади більшовиків газетярам було, мабуть, не до героїчних спогадів. По-третє, трохи пізніше згадувати про участь в матчах з окупантами було вже небезпечно і самим футболістам - чекісти могли витлумачити ці обставини проти спортсменів.

Книга німецького військового зберегла відомості про матчі 1919 року в Миколаєві - изображение 2

Підходимо до найголовнішого. У книзі «Миколаїв: останній форпост німецьких військ на Чорному морі» в розділі про духовне і культурне життя в Миколаєві Вальтер Фест розповідає про цілий комплекс заходів: лекції для військових, курси підвищення кваліфікації та навчальні курси, заснування «строкатого театру», вечори камерної музики, гастролі творчих груп і т. д. Нарешті, згадує В. Фест і про футбол:

«Футбольні гравці зі складу Миколаївського військового гарнізону створили «Німецьке футбольне товариство Миколаєва». Перша команда цього товариства незадовго до евакуації на батьківщину провела зустріч зі змішаною командою «Спортивний клуб Миколаєва» і Миколаївського футбольного клубу «Союз». Німецька команда програла з рахунком 1:7. Невідповідний одяг і недостатній час для підготовки були причиною поразки. Друга гра цієї команди закінчилася для місцевих перемогою з рахунком 2:1».

Перш за все, звертає на себе увагу нестиковка результатів ігор з колишніми відомостями. Раніше рахунок 7:1 фігурував як результат повторного матчу, а у Феста він позначений як перший. Схоже, що без виявлення газетних заміток тут не розібратися. Аналогічно і з результатом однієї з зустрічей - 3:2 або 2:1? Автор, який написав правдиву і незаангажовану історію перебування німецьких частин в Миколаєві, скромно трактує причину поразки його співвітчизників. І нічого не повідомляє про посилення своєї команди за рахунок гравців з інших міст. Ця версія мені здається більш реалістичною, ніж написана нашими вітчизняними літописцями. Назва «Союз» з'явилося, швидше за все, завдяки перекладачам книги. Звичайно ж, в оригіналі присутній «Уніон». На підставі того, що Фест згадує про першу німецьку команду, логічно припустити: існували і друга, і третя. І отже, як штрих для історії - вони могли грати між собою на футбольних полях міста Миколаєва.

Пошуки істини по цих легендарних матчах продовжаться. Є бажання відшукати в Німеччині сліди автора книги Вальтера Фесту (в Дуйсбурзі) і німецького фотографа А. Херліха (в Дрездені). Могли ж зберегтися фотоілюстрації, які допоможуть встановити і безпосередніх учасників ігор, і визначити місце проведення ігор (вони могли бути проведені на одному з двох стадіонів - на Кур'єрському провулку або на Садовій-Пограничній). Межею мрій є знайти афіші та програмки тих матчів...