Індзагі
Сімоне Індзагі почав свою клубну кар'єру у 1994 році в «П'яченці», звідки кілька разів вирушав в оренду: в «Карпі», «Новару», «Лумеццане» та «Брешелло». У 1999-му Сімоне перейшов до «Лаціо», де і провів залишок кар'єри (не рахуючи оренд в «Сампдорію» і «Аталанту»). За національну збірну Індзагі старший провів всього 3 гри.
У 2014 році Сімоне, природно, вирішив спробувати свої сили в тренерській справі. До минулого неділі він працював з молодіжною командою «Лаціо», але після поразки «орлів» в римському дербі і звільнення Стефано Піолі прийняв старшу команду. Новий виклик!
Філіппо Індзагі в кар'єрі гравця перевершив свого брата. Починав він свій футбольний шлях, як і Сімоне, в «П'яченці», а продовжив його в «Пармі» і «Аталанті»: саме в складі «бергамасків» Піппо і розкрився на повну силу, забивши 24 голи в 33 іграх. Ну а далі вже пішла блискуча кар'єра в «Ювентусі» і «Мілані», три Скудетто і два Кубки чемпіонів, титул чемпіона світу в 2006 році... На жаль, тренерська кар'єра Піппо поки йде не так добре: після вдалого досвіду в Прімавері «Мілана» Індзагі прийняв основну команду «россо-нері» і, на жаль, успіху не добився, бо був звільнений.
Мальдіні
Сім’я Мальдіні - ще одна велика італійська футбольна сім'я. Чезаре Мальдіні був вихованцем «Трієстіне», але більшу частину кар'єри провів у «Мілані»: за «россо-нері» він виступав у 1954-1966 роках. Також грав і за збірну Італії, вважався одним з найкращих захисників в європейському футболі. У 1963-му Чезаре підняв над головою Кубок чемпіонів в ранзі капітана команди. П'ять років Мальдіні був другим тренером «Мілана», також працював в олімпійській і молодіжній збірній Італії (U-21), тричі привів її до звання чемпіона Європи. У 1996-1998 роках очолював збірну Італії, однак звільнився після поразки у чвертьфіналі Чемпіонату світу від французів. Був рульовим збірної Парагваю, яку вивів у плей-офф на мундіалі 2002 року. На жаль, третього квітня, позавчора, Чезаре Мальдіні не стало - він помер у віці 83 років ...
Дон Чезаре міг пишатися своїм сином, який нітрохи не поступився своєму батькові на футбольному терені. Всю свою кар'єру Мальдіні провів в «Мілані», був частиною найсильнішої захисної лінії в історії футболу, виграв 5 кубків чемпіонів і 7 разів ставав чемпіоном Італії. Став рекордсменом Чемпіонату Італії за кількістю зіграних матчів.
Де Бури
Франк і Рональд Де Бури – брати-близнюки. Практично всю кар'єру (за невеликими винятками) футболісти провели пліч-о-пліч, виступаючи за одні й ті ж клуби: «Аякс», «Барселону», «Рейнджерс», «Аль-Райан» і «Аль-Шамаль».
Франк провів найбільшу кількість матчів в історії збірної Нідерландів в якості польового гравця - 112. Один з найбільш пам'ятних епізодів в його кар'єрі у збірній - це матч проти збірної Італії в півфіналі ЄВРО-2004, коли Франк двічі не зміг забити пенальті. Після закінчення ігрової кар'єри Франк Де Бур був тренером юнацької команди «Аякса», асистентом Філіппа Коку в збірній Нідерландів, а потім став менеджером дорослої команди «Аякса», з яким вже чотири рази поспіль ставав чемпіоном Нідерландів - вперше в історії клубу.
Що стосується Рональда, то він вважався більш слабким захисником, ніж його брат, проте також виступав за збірну, де провів 67 ігор і забив 13 голів. Рональд Де Бур встиг потренувати олімпійську збірну Катару, а також збірну U-23, а зараз є асистентом тренера в команді «Аякса» А1.
Чарльтони
Боббі Чарльтон - знаменитий гравець «Манчестер Юнайтед», найкращий бомбардир в історії клубу і до недавнього часу - збірної Англії (в березні його обігнав Вейн Руні), а також чемпіон світу 1966 року. Вважається найкращим гравцем в історії англійського футболу, проте в тренерській кар'єрі особливо не досяг успіху.
Його брат Джек досяг меншого успіху як футболіст, однак краще себе зарекомендував на посаді наставника. Джек разом зі своїм братом виграв Кубок світу в 1966 році, а вже через кілька років був визнаний найкращим менеджером року за роботу в «Міддлсбро». Також у 1990-му він вперше в історії вивів збірну Ірландії на Чемпіонат світу, де разом з командою дійшов до чвертьфіналу.
Лампарди
Френк Лемпард старший провів майже всю кар'єру в «Вест Гемі», де виходив на поле в якості лівого захисника 660 раз і двічі вигравав Кубок Англії. Після закінчення ігрової кар'єри був асистентом Гарі Реднаппа в «Вест Гемі» і Брендана Роджерса в «Уотфорді» та «Редінзі».
Як і батько, його син Френк почав кар'єру в складі «молотобійців», звідки перейшов в «Челсі», де став легендою клубу і найкращим бомбардиром в історії «аристократів» (211 голів). Крім того, на відміну від свого батька, Френк також був помітною фігурою в збірній Англії і іноді носив капітанську пов'язку. Зараз виступає в «Нью-Йорк Сіті».
Луческу
Мірча Луческу майже всю свою клубну кар'єру провів на батьківщині, в Румунії, де грав за бухарестське «Динамо» (з яким 6 разів ставав чемпіоном країни), «Спортул» і «Корвінул». Однак на тренерському терені Мірча Михайлович став набагато більш помітною фігурою - легендарною для Румунії. Містер тренував багато румунських й італійських клубів, а найбільшого успіху досяг з «Галатасараєм» і «Шахтарем». З турецьким клубом Луческу вигравав Суперкубок УЄФА і турецьке чемпіонство, а з «Шахтарем» - 8 золотих медалей, 5 Кубків і 7 суперкубків України, а також Кубок УЄФА 2009 року. Луческу - справжня легенда «Шахтаря», найуспішніший тренер в історії клубу, під керівництвом якого виросли багато зірок збірної України і європейського футболу.
Його син Разван також більшу частину кар'єри провів у Румунії, де спочатку виступав у місцевому чемпіонаті в якості гравця, а потім працював як тренер в місцевих клубах і збірній Румунії. Його найвищими досягненнями є чвертьфінал Кубка УЄФА разом з «Рапідом» в 2006 році. Зараз Разван тренує грецький «Ксанті».
Калітвінцеви
Юрій Калітвінцев - легендарний гравець київського «Динамо». Чотириразовий чемпіон України і дворазовий володар Кубка України. Крім того, Юрій Миколайович - відомий тренер, який досяг найбільшого успіху у 2009 році, коли разом зі збірною України U-19 став чемпіоном Європи. Також був помічником головного тренера, а потім - в.о. наставника збірної України. Після збірної тренував «Волгу».
Його син, 23-річний Владислав - один із найбільш перспективних українських гравців, вихованець школи «Динамо» Київ. Крім київського клубу, виступав в оренді в «Словані», а зараз набирається досвіду в «Чорноморці». Від Владислава ми всі чекаємо обов'язкового прогресу і зростання, адже він один з найталановитіших гравців свого віку в Україні.
Алькантари
Тьяго Алькантара потрапив в «Барселону» у 2004-му році у віці 13 років. Виступав за «Барселону» Б і «Барселону», проте повністю розкритися в каталонському клубі так і не зміг. Коли Пеп Гвардьола змінив посаду тренера «блаугранас» на аналогічне місце в «Баварії», то він забрав з собою і талановитого Тьяго. Там він добре себе зарекомендував, проте, на жаль, заблищати на повну потужність йому все ще заважають травми. Тьяго виступав за збірні Іспанії різного віку, також викликався і в національну команду.
23-річний атакуючий півзахисник Рафа Алькантара на два роки молодший за свого брата. Разом з Тьяго він в 1993-му році потрапив в систему «Барселони», де залишається і до цього дня. У сезоні 2013-2014 Рафінья здавався в оренду «Сельті», а з приходом Луїса Енріке на тренерський місток став все частіше використовуватися тренером в якості гравця основної команди «блаугранас». На жаль, серйозна травма у вересні в матчі Ліги чемпіонів проти «Роми» на півроку вибила гравця з колії, що, тим не менш, не завадило «Барсі» продовжити з ним контракт до 2020 року.
Туре
Всі ми пам'ятаємо Яя Туре на зорі його кар'єри: ще 20-річним гравцем івуарієць перейшов в донецький «Металург» і виступав в Чемпіонаті України. Після України півзахисник пограв в Греції ( «Олімпіакос») і Франції ( «Монако»), де його помітила «Барселона». У Каталонії Туре двічі вигравав титул чемпіона Іспанії і один раз - Лігу чемпіонів УЄФА, а потім його запросив «Ман Сіті».
У новітній історії манчестерського клубу Туре є одним з найкращих футболістів. У складі «Сіті» Туре двічі ставав чемпіоном Англії, став лідером «городян» і важливою фігурою в команді. Зараз ходять чутки, що Туре влітку змінить АПЛ на Серію А, однак офіційної інформації у справі Туре ще не надходило.
Його брат Коло з 2002-го року грає в Англії. На Туманному Альбіоні захисник 7 років виступав в «Арсеналі», з яким ставав чемпіоном Англії і фіналістом Ліги чемпіонів, потім грав разом зі своїм братом в «Ман Сіті», де також брав золото АПЛ, а зараз захищає кольори «Ліверпуля».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
