«Востаннє забивав в елітному дивізіоні в 2006 році, коли ще виступав за «Карпати». Кажуть, що і палка раз в рік стріляє, а у мене вона раз у десять років розряджається. (Посміхається.)
Коли почали програвати — 2:3, тренер попросив мене висунутися на позицію опорного півзахисника і по можливості бити по воротах. В кінцівці я опинився на ударній позиції і не став затягувати з вирішенням — вистрілив.
Не знаю, чи розкішний гол вийшов, але непоганий. Навіть якщо б від відскоку м'яч залетів або з допомогою рикошету відзначився — радість б це доставило не меншу. Голи, як кажуть, не пахнуть.
В «Шахтарі дружу не тільки з Пятовим, з іншими гравцями «Шахтаря» теж дружу і спілкуюся. Але відразу після свистка ми пішли дякувати вболівальникам, а гірники вирушили до роздягальні... Ми були задоволені, вони — злі, різні емоції. Так що поспілкуватися не склалося. Нічого, поговоримо пізніше, коли пристрасті вляжуться.
З «Шахтарем» я багато чого досягнув, заробив славу і гроші, тому говорити про надпринциповість не варто. Це футбол, нічого особистого. «Шахтар» — пристойний мотиватор для будь-якого футболіста, навіть якщо б я за нього не грав. До речі, три дні тому я вболівав за гірників в Лізі Європи, бажав їм всіляко перемоги!», - сказав Іщенко газеті «КОМАНДА».
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
