- Розкажи про свої перші кроки у футболі. Як став футболістом, в якому віці?
- Все почалось у 5 років. Ми з Женею Смирним проходили відбір в юнацьку школу «Динамо» і нам дали завдання набити м'яч 50 разів та пробивати по воротах. Ми впоралися зі всіма нормативами і нас прийняли.
- Завжди хотів займатися футболом чи хотів би спробувати себе в іншій сфері?
- Я завжди мріяв і хотів бути футболістом. У мене є старший брат, який також грав в «Динамо» доволі непогано, і я завжди старався грати, як він, він був для мене прикладом у футболі.
- Були такі випадки в твоїй футбольній кар'єрі, коли ти хотів закінчити з футболом?
- Був один такий випадок, коли я ще перебував в юнацькій школі. Там було дві команди: «Динамо-1» та «Динамо-2» - перший і другий склад, і я грав в другому складі, не завжди виходило навіть виходити грати. Півсезону відсидів на лавці запасних. І от приблизно через три місяці тренеру треба було зібрати з цих двох команд одну. Тренер оголошував список, хто буде грати в цій команді, і коли він майже всіх назвав, я ще не чув свого прізвища, у мене виникло розчарування і думав, що, можливо, мені не треба грати у футбол, але це було ненадовго, тому що наостанок тренер сказав моє прізвище і мене взяли в команду. Після цього я ніколи в собі не розчаровувався і знав, що треба тільки грати.
- Ти захисник. Тобі зручно грати на цій позиції?
- Так, звісно. Я майже все життя відіграв на позиції захисника, але були такі випадки, що мене пробували заграти на позиції центрального нападника, півзахисника.
- Що для тебе означає бути гравцем київського «Динамо»?
- Для мене це дуже багато що означає, тому я завжди хотів грати за київське «Динамо», і те, що я знаходжусь в «Динамо-2» на даний момент - це для мене новий етап. Я росту як футболіст з кожним днем. «Динамо» Київ - це найкращий клуб України, для мене честь виступати за цю команду.
- Пов'язуєш своє майбутнє з «Динамо» чи хотів би перейти в інший клуб?
- Зараз рано про щось говорити. Мені тільки 17 років і мій футбольний шлях ще тільки починається. На даний момент у мене є мрія - потрапити в основну команду «Динамо», але невідомо, що буде далі, все буде залежати від роботи. Якщо працювати, то всі сподівання прийдуть.
- Ти зовсім недавно перейшов в «Динамо-2». Як взагалі себе почуваєш в новій команді?
- Мені дуже пощастило, що я перейшов в «Динамо-2» не один, зі мною перейшли багато моїх друзів, але я деяких гравців з «Динамо-2» знав ще давно, тому що вони грали з моїм братом. Колектив «Динамо-2» дуже дружелюбний, відразу було видно, що це нормальна команда, хороші хлопці, мені тут подобається.
- Як тобі працюється під керівництвом Євгена Євтушенка?
- Хороший тренер, знає, чого хоче, і він дуже багато знань і настанов дає нашій команді. Я задоволений, що на даний момент він тренує команду «Динамо-2».
- Порівняй гру, обстановку в U-19 та «Динамо-2». Де ти себе почуваєш краще?
- В U-19 одна гра, у «Динамо-2» інша. У «Динамо-2» всі хлопці старші за мене і я набираюсь досвіду від них, тому що вони вже більше знають, з ними більше треба відпрацьовувати. В U-19 все було легше, тому що там давали час для роздумів на тренуваннях, на іграх, а в «Динамо-2» такої можливості вже немає, треба постійно працювати та доводити все своєю грою.
- Гра якого гравця основної команди «Динамо» тобі більше всього імпонує?
- Мені подобається гра Євгена Хачеріді. Він заслужив своєю грою інтерес від європейських клубів. Наскільки я знаю, він хлопець із звичайної сім'ї і завдяки своїй роботі він багато чого досяг.
- Хотів би ти повернутися в U-19 і доводити Сергію Реброву своєю грою, що ти готовий грати за основну команду?
- Звісно, мені б хотілося, щоб цей шлях в основну команду ставав все коротшим. Моя головна задача - грати. Якщо скажуть повернутися в U-19, то буду працювати там на повну силу.
- Який матч в твоїй кар'єрі тобі запам'ятався найбільше? Чому?
- Це був третій матч фіналу з «Карпатами». Цей матч був для мене важливим і хвилюючим, тому що за день до матчу я пошкодив коліно, і з нього текла кров весь день. Тренер сказав, що я не буду грати, якщо кров не стихне. Перед грою я всю ніч хвилювався, не спав, боявся зачепити рану, щоб не побігла кров. І вранці, коли крові на рані не було, я спитав у тренера, чи я буду грати. Він сказав, що ще подумає, чи випускати мене. За кілька годин до матчу тренер сказав, що я гратиму, це для мене була радість, тому що ми стільки йшли до фіналу і не хотілось тоді сидіти на лавці запасних.
- За які команди хотів би пограти за свою футбольну кар'єру?
- У мене є мрія пограти за «Ньюкасл Юнайтед». Я не знаю, чому так, можливо, на мене вплинув фільм «Гол». Також мені своєю грою подобаються клуби: «ПСЖ», лондонський «Арсенал». Найбільше мені подобається англійський чемпіонат, але улюбленим клубом залишається «Барселона».
- Чим займаєшся у вільний час? Є якісь хобі?
- У вільний час люблю пограти у футзал, теніс.
- Наступний матч ви будете грати з «Геліосом». Що можеш сказати про суперника?
- В останній грі «Геліос» програв «Нафтовику» (0:2). І нам тренер сказав зрозуміло, що вони з «Нафтовиком» зіграли 0:2, ми нічим не гірші. Ми та команда, яка повинна обігравати «Геліос» і рухатись далі. Будемо працювати і я сподіваюсь, що ми виграємо.
- Як ти оцінюєш гру основної команди «Динамо»? Чи зможе команда завоювати чемпіонство і в цьому році?
- Зараз шанси «Динамо» збільшились, у них відрив від «Шахтаря» на 5 очок більше, тому у них є всі шанси стати чемпіонами України.
- Які цілі ставиш на даному етапі кар'єри?
- На даний момент я хочу працювати, доводити своєю грою, що я хороший гравець. Ще поки зарано мені говорити про велику зарплатню, треба тільки працювати і тримати себе в формі.
- Хто твій улюблений гравець?
- Давід Луїс.
- Улюблений клуб?
- «Барселона».
- На якому стадіоні хотів би зіграти?
- «Камп Ноу».
Розмовляла Владислава Бабак
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
