У нинішньому складі «Севільї» немає жодного гравця, який тоді брав участь в грі. А от серед «гірників» ті драматичні матчі пам'ятають Даріо Срна, Олександр Кучер та В'ячеслав Шевчук.
Те протистояння вмістило в себе багато чого цікавого і незабутнього. Це і два пенальті, призначені у ворота «Шахтаря» в першому поєдинку в Іспанії, і вмілі ходи тренера «Севільї» Хуанде Рамоса, і шикарний гол «ударом скорпіона» від Франселіно Матузалема. Але найперше, що приходить на думку в контексті суперництва «Шахтаря» і «Севільї» – це гол Андреса Палопа.
Спортивний директор «Шахтаря» Сергій Палкін, коментуючи, як зазвичай, результати жеребкування, з гумором згадав персону того неординарного воротаря: »Ми грали з «Севільєю» у 2007-му році і програли тоді, бо у суперника був дуже сильний воротар Палоп, який забив нам на останніх секундах. З тих пір я знаю, що прихід голкіпера дочужого штрафного - це небезпечно. Але зараз у «Севільї» немає Палопа, тому нам буде трохи легше». Але в часи тієї футбольної трагедії «гірникам» було не до сміху. «Шахтар» показував гарну гру і від чвертьфіналу Кубка УЄФА був в одному кроці... А потім сталася та злощасна помилка.
Помилка, якої можна було легко уникнути. Адже Палоп не зробив нічого неймовірного – він просто стояв в центрі штрафного майданчика і чекав м'яча. В ті часи при стандартах «гірники» використовували персональну, а не зонну опіку, за що й поплатилися. На повторах гарно видно, як гравці «Шахтаря» розібрали всіх своїх опонентів у штрафному майданчику Богдана Шуста. Всіх, окрім «позаштатного» Палопа.
Втім, в історії українського футболу «Севілья» займає місце не лише завдяки тому протистоянню. Ще була дуель з львівськими «Карпатами», виграна андалузійцями на класі (1:0 і 4:0). Та найголовніше – це фінал минулорічної Ліги Європи. «Дніпро» дійшов до головного матчу крізь терни, не залишивши байдужим нікого, хто спостерігав за розвитком турніру. І коли настав момент істини - команда Мирона Маркевича не упала в бруд обличчям. Так, програла, але футбол показала сміливий і гідний фіналу.
Нарешті, «Севілья» – це Євген Коноплянка. Кожна хвилина, проведена Євгеном на полі у футболці «Севільї», українськими вболівальниками досліджується з небувалою скрупульозністю. Такі реалії – доля нашого співвітчизника у топ-чемпіонаті не може бути байдужою. Тож чужою українцям «Севілья» точно не є. І, мабуть, добре, що жереб знову звів андалузійців з представником чемпіонату України. Матчі ці обіцяють бути незабутніми. І ще: вчорашнє жеребкування означає, що другий поспіль фінал Ліги Європи не обійдеться без українського сліду.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
