Слава Варда:
- Чи хочете стати кращим бомбардиром Бізнес-ліги?
Олексій Бєлік:
- Вона вже закінчилася, але в наступному році – буду старатися, цитує Бєліка radio.vesti-ukr.com.
Слава Варда:
- У кого з ваших партнерів було найкумедніше прізвисько?
Олексій Бєлік:
- Не згадаю. Не знаю, чесно. Це, мені здається, – до хлопців, до тих, хто так любить жартувати. Це, напевно, Слава Шевчук може відповісти на це питання, Геннадій Орбу. Вони більше знають...
Слава Варда:
- Не шкодували Ви про фразу: «Краще бути бомжем, ніж шахтарем»?
Олексій Бєлік:
- Ну, в якому сенсі шкодував? Звісно, як казав один тренер – Валерій Іванович Яремченко, він завжди казав таку фразу, що, коли ви спілкуєтеся з журналістами, треба бути обережним, думати, що говориш. Я був молодим і, напевно, сказав, не подумавши. В моїх словах не було злого умислу. Я не міг просто сказати в злому намірі, тому що у мене кого не візьми з сім'ї, – і близькі родичі, і далекі родичі – всі шахтарі. Всі працювали: тато, дідусь, брат, двоюрідний дядько – всі шахтарі. Я виріс на цих історіях, коли люди розповідали, що в шахті – важко, в шахті – небезпечно. Мого батька і дядька не раз травмувало в шахті. Тому я сказав в контексті того, що робота людей, які ризикують життям, не так оплачується, як повинна. Я просто скажу словами з кінофільму «Слуга народу», де Зеленський говорить, що кожен учитель повинен жити, як президент. А я скажу, що кожен шахтар повинен жити, як футболіст.
Віктор Вацко:
- Ти кажеш, що рівень нашого чемпіонату впав. Про це, до речі, говорять всі. Але дивись: твоя рідна команда «Шахтар» вийшла до півфіналу Ліги Європи; минулого року теж рівень чемпіонату впав, але «Дніпро» грав у фіналі Ліги Європи; «Динамо» Київ вперше за півтора десятка років вийшло до плей-офф Ліги чемпіонів. І тім не менше, ми говоримо, що рівень нашого футболу впав. Як це можна пояснити?
- Чи є у вас людина, якій Ви вдячні за свої успіхи футболіста?
Олексій Бєлік:
- Ну, знаєте, от у мене – син, і я вожу його на тренування. Ми з дружиною намагаємося через раз його возити. Хоча я не вважаю себе якимось там дуже зайнятим, але іноді буває, що часу не вистачає. Плюс – є машина, є на чому підвезти, плюс відстань не така. Я як згадую, як батько мене возив на тренування: півтори години в переповненому автобусі, коли ти стоїш, чекаєш ще автобус. Всі ж пам'ятають, який у нас тоді був рух автотранспорту. Не знаю, як він це все терпів? Якщо я зараз, іноді буває, нервую, що не встигаю. Дружині кажу: «Ти везеш!». Тому я думаю, що батько.
Слава Варда:
- У нас зовсім немає часу. І ось фінальне питання: «якби Вас запросили в тренерський штаб «Динамо», пішли б працювати? «Так» чи «Ні»?».
Олексій Бєлік:
- Ні!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
