Сьогодні у Львові донецький «Шахтар» зіграє перший поєдинок півфіналу Ліги Європи проти «Севільї». Разом з делегацією андалуського клубу до України прибув журналіст севільського видання Diario de Sevilla Франсіско Хосе Ортега. Напередодні поєдинку журналіст через сторінки вищевказаного видання поділився з читачами своїми відомостями про найближчого єврокубкового суперника «Севільї». Далі – текст матеріалу.
У січні місяці команда донецького «Шахтаря» проводила підготовчий збір перед другою частиною сезону у американській Флориді. Там гравці, а також представники офіційної делегації, почувалися цілком комфортно. Ще б пак, адже донеччанам не звикати до мандрівок і перебування за межами рідної домівки. Через війну на Донбасі клуб знаходиться у постійному вигнанні. В той час, коли на донецькій землі через війну гинуть солдати, члени штабу футбольного клубу «Шахтар» мешкають у Києві, - на відстані 733-х кілометрів від Донецька, і 553-х кілометрів – від Львова, в якому команда проводить свої матчі в умовах пустинної атмосфери (за винятком випадків, коли мова йде про великі єврокубкові поєдинки).
Це непроста головоломка, але якщо розібратися, то всі її елементи складуться і утворять цілісну картину. Рішення про переїзд «Шахтаря» до Києва, де базується головний конкурент донеччан «Динамо», було прийняте в липні 2014-го року. В період, коли в повітряному просторі країни був збитий Boeing 777, шестеро гравців «Шахтаря» (одні з кращих в команді) після товариського матчу проти ліонського «Олімпіка» заявили про небажання повертатися до України. Дуглас Коста (нині футболіст «Баварії»), Алекс Тейшейра (недавно проданий до Китаю за 50 мільйонів євро), Феррейра, Фред, Дентіньо і Ісмаїлі були за крок від того, аби самовільно залишити розташування «Шахтаря».
Вони боялися, в них була паніка. Ситуація потребувала миттєвої реакції власника клубу Ріната Ахметова. Рішення президента, дійсно, не забарилося. Ахметов розумів, що в таких умовах легіонери потребують особливої уваги. Адміністраторам клубу надійшов наказ: перевезти команду до Києва. Головним аргументом на користь міста, в якому базується заклятий ворог «Шахтаря», була інфраструктура, яка є навіть кращою, ніж в рідному для «гірників» Донецьку.
Наступним кроком президента було бронювання готелю, будівля якого стала адміністративним корпусом футбольного клубу «Шахтар». Самі ж футболісти на деякий час зупинилися в номерах готелю «Опера», та вже згодом гравці були забезпечені квартирами у житлових масивах. «Після переїзду ми зупинилися в готелі, але з часом клуб забезпечив нас квартирами і повною підтримкою. Ми добре адаптувалися у Києві. Тут рай. Це столиця України, велике місто з дуже розвиненою інфраструктурою. Тут все набагато краще», - заявив місцевій пресі 28-річний лівий вінгер Тайсон, який перейшов до «Шахтаря» з «Металіста» і який оцінюється в 12 мільйонів євро.
А чому б не мешкати прямо у Львові, де команда проводить свої матчі? »«Шахтар» представляє схід України, який багато в чому відрізняється від західного регіону. Донеччани турбувалися через це і частково мали рацію, що й підтверджується тим фактом, що у Львові в домашніх матчах «Шахтаря» публіка часто підтримує суперників донеччан», - пояснив один з українських журналістів.
Ситуація сягнула точки кипіння… Вже навіть самі футболісти «Шахтаря» заявляли про дискомфорт, пов'язаний з перебуванням у Львові. »Я більше не хочу грати у Львові. Це нереально, коли весь стадіон вболіває проти нас. Треба їхати звідси», - заявив один з найбільш символічних гравців «Шахтаря» Ярослав Ракицький.
Але Ахметов не здався. При цьому, звичайно ж, змінилася політика клубу. Тепер ставка робиться не лише на бразильців, як це було раніше, але й на власну молодь. Минулого сезону «Шахтар» дійшов до фіналу Юнацької ліги УЄФА і Віктор Коваленко – півзахисник яскравої проекції – це яскравий приклад зміни спортивної та економічної стратегій клубу. Крім того, «Шахтар» має свій «філіал» в «Зорі», куди віддає своїх найкращих молодих футболістів і яка наразі йде на четвертому місці, поступаючись лише трьом грандам.
Попри те, бразильці продовжують перебувати в «Шахтарі» у великій кількості. Ісмаілі, Веллінгтон Нем, Дентіньо, Марлос, Бернард, ветеран Едуардо (хорват за паспортом) і Тайсон – всі вони є під рукою у Мірчі Луческу, який славиться своєю любов'ю до Бразилії, до її футболу, клімату і культури. Крім того, числяться в команді й Марсіо Азеведо з Фредом, допінг-проба якого після матчів за збірну Бразилії дала позитивний результат. Також в обоймі знаходиться аргентинець Феррейра, якого хотів підписати Мончі і який виступав в оренді за «Ньюкасл».
Війна зачепила не лише «Шахтар», а й інші українські клуби та футбольні об'єкти. Ліга скорочується, оскільки її учасники сходять з дистанції через відсутність грошей. Чудова «Донбас-Арена», побудована Рінатом Ахметовим, вміщує 60 000 глядачів, але наразі пустує. Цей стадіон став ще знаменитішим після того, як по його конструкції влучив снаряд в період, коли війна була ще прихованою. Але «Шахтар» виживає… Виживає навіть в якості представника проросійського регіону, знайшовши притулок в західному регіоні України. І від цього футбол лише виграє.
За матеріалами Diario de Sevilla
Переклад і адаптація - Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
