Найвідданіші титульні спонсори футбольних клубів

Німеччина

Футбольним клубам розміщувати рекламу на ігровій формі дозволили тільки в середині 70-х років минулого століття. Прийнято вважати, що першопрохідцем став «Айнтрахт» з Брауншвейга, який рекламував лікер «Егермейстер» на грудях. Але і до появи знаменитих «оленячих рогів» команди бігали з титульним спонсором на футболках.

Автомобільний концерн «Фольксваген» є вічним спонсором «Вольфсбурга». Співпраця почалася в 1952 році, але розмістити себе на футболки знаменитий бренд зважився тільки в 1990-му.

Компанія «Байєр» з самого початку розміщувала своє лого на ігровій формі власного ж спортивного клубу (гімнасти + футболісти). У 90-х відомий «Хрест Байєра» поступився місцем на футболках різного роду препаратів, що виготовляються фірмою, а сам перекочував на нову емблему. Революція трапилася у 2000, коли титульним спонсором леверкузенців стали енергетики з RWE, але головним спонсором і власником клубу досі залишається Bayer AG.

Італія

На Апеннінах довгий час діяла свою заборона на рекламу, яка не поширювався на емблему і назву. Так, в роки Другої світової, щоб гравців «Торіно» і «Ювентуса» не призвали на фронт, їх під свою опіку взяли автомобільні заводи Fiat і Cisitalia, а логотипи компаній замінили на футболках емблеми клубів. В середині 50-х, придбавши «Виченцу», подібний фінт провернула і компанія Lanerossi.

Справжній прорив стався в кінці 70-х. Спочатку президент «Удінезе» Теофіло Сансон в 1978 році розмістив на шортах гравців рекламу свого морозива, а через рік «Перуджа», яка набрала кредитів на трансфер Паоло Россі, вийшла на матч Кубка Італії в футболках з рекламою макаронної фабрики Ponte.

Англія

Першим професійним клубом Англії, який розмістив логотип спонсора на футболці, став «Ліверпуль», який підписав в 1979 році контракт з японською компанією Hitachi. Але, звичайно, всім запам'яталося зовсім інше співробітництво.

Іспанія

Місцева Федерація футболу схвалила ідею продажу рекламних місць на ігровій формі команд в сезоні-1981/82. Уже в грудні гравці «Расінга» вийшли на поле «Сантьяго Бернабеу» з емблемою німецького виробника побутової техніки Teka. Цікаво, що в Іспанії не завжди титульними спонсорами клубів стають торгові марки. Часто команди підтримують різні соціальні проекти і організації свого регіону. Показовий приклад - хіхонський «Спортинг», який ось уже 18 років рекламує... свою міську раду.

Франція

Французи, як і німці, почали наносити рекламу на ігрову форму в середині 70-х.

«Монако» - мабуть, найбільш проросійський клуб Європи. Судіть самі: на початку 90-х монегаски рекламували на футболках дітище АвтоВАЗу «Ладу», а з 1998-го просувають компанію «Fedcom» (торгівля сірими і мінеральними добривами), яка належить бізнесмену Олексію Федоричеву. Ах, так - у «червоно-білих» прямо зараз російський президент. Загалом, клубу з князівства залишилося тільки додати сині кольори на ігрову форму.

«Сошо» заснував Жан-П'єр Пежо і до 2015 року клуб належав автомобільному концерну. Весь цей час логотип компанії був за сумісництвом і емблемою команди. У липні 2015-го китайська фірма Ledus повністю викупила всі права на «Сошо». Китайці навіть лого підправили, щоб зображений на ньому лев не був схожий на лева «Пежо»

Інші

ПСВ теж належить компанії-засновнику і логічно, що першим логотипом стала по суті реклама «Філіпса». У 1937 у ейндховенців з'явилася своя емблема, але як тільки в Голландії дозволили носити титульного спонсора на грудях, червоно-білі тут же одягалися у футболки з відповідним написом.

Україна

Найдовшим спонсорським контрактом часів незалежності вважається співпраця «Дніпра» з торговою маркою «Біола», яка належить ЗАТ «Ерлан». На підході до топ-5 угода «Ворскли» з «FERROEXPO» (11 років співпраці) і «Шахтаря» з «СКМ» (10 років).

Свою нинішню назву одеський клуб отримав 1958 році, коли почав виступати під юрисдикцією «Чорноморського морського пароплавства». Власне, лого ЧМП і було емблемою «моряків». Співпраця тривала 31 рік, з невеликою паузою в 1989-му, коли на футболках одеситів з'явилася реклама японської компанії Nisso Boeki.

Висновки