Блохін, Каладзе, Веа та ще 7 футболістів, які пішли у політику

Світовий футбол 4 Травня, 19:45 701
Блохін, Каладзе, Веа та ще 7 футболістів, які пішли у політику
Вашій увазі - футболісти, які після завершення футбольної кар'єри вирішили себе спробувати на «політичному Олімпі».

Олег Блохін

Найвеличніший радянський футболіст і український тренер встиг побувати народним депутатом України двох скликань, представляючи СДПУ (о) і Компартію. Будучи тренером збірної України, Блохін балотувався від блоку «Не Так», який не пройшов до парламенту.

Каха Каладзе

З осені 2011 року Каладзе активно зайнявся політикою і вступив до лав опозиційного тоді руху «Грузинська мрія». У жовтні 2012 року, після перемоги «Грузинської мрії» на Парламентських виборах, зайняв пости Віце-Прем'єра та Міністра Енергетики Грузії. Каха Каладзе - єдиний грузинський футболіст, який двічі в історії вигравав Лігу Чемпіонів в 2003 та 2007 роках у складі італійського «Мілану». Ну і, звісно, всі пам'ятають, як Кахабер чудового грав у складі київського «Динамо».

Марк Вільмонтс

Атакуючий бельгійський півзахисник виступав у складі «Сен-Трюйден», «Мехелена» і «Стандарда», «Шальке» і «Бордо». Спробував тренерського хліба в «Шальке» і «Сен-Трюйдене», але незабаром вибрав політичну кар'єру, ставши депутатом бельгійського сенату у складі партії «Реформатський рух». Однак у політиці не досяг успіху, і потім став помічником головного тренера в національній команді Бельгії.

Хуліо Крус

Inter Milan's Argentinian forward Julio

Аргнетиниський нападник Хуліо Крус найбільшого успіху досяг граючи за міланський «Інтер». Здобув з командою чотири скудето. Також грав за національну збірну Аргентини на ЧС-2006 року. Після завершення футбольної кар'єри повернувся на батьківщину, де став мером міста Ломас-де-Самора.

Ромаріо

FBL-BRAZIL-CBF-ROMARIO

Легендарний бразильський нападник кінця минулого століття, один з героїв ЧС-1994 року вирішив серйозно зайнятися політикою. Починаючи з 2011 року, він двічі поспіль обирався членом нижньої палати конгресу Бразилії. Можна відзначити, що, коли у 2014 році у Бразилії проходили акції протесту проти проведення у країні ЧС, Ромаріо став на бік маніфестантів, звинувативши владу у нераціональному використанні коштів на мундіаль.

Бебето

FBL-WC-2014-BRAZIL-EXHIBITION-BEBETO

Напарник по нападу Ромаріо у збірній Бразилії Бебето також пішов у політику. Він був обраний до конгресу штату Ріо-де-Жанейро. Але на відміну від Ромаріо він підтримував проведення ЧС-2014 у Бразилії.

Пеле

«Король футболу» чим тільки не займався після завершення кар'єри футболіста. Спочатку закінчив середню школу, а потім економічний факультет університету. Спробував свої сили в кіно, писав книги та пісні. Також займався бізнесом, і знімався у багатьох рекламних роликах. Звісно, не обійшлося без політики - з 1995 по 1998 роки був міністром спорту Бразилії.

Зіко

Зіко називали на батьківщині «Білим Пеле». Легендарний нападник, повісивши бутси на цвях, був міністром спорту Бразилії у період з 1990 року по 1991 рік. Після цього зайнявся тренерською кар'єрою.

Альберт Сігурдюр Гудмюндссон

Перший ісландський професійний футболіст. Виступав у сорокові роки минулого століття за «Мілан», «Арсенал», «Рейджерс» та «Нансі». У Франції почав кар'єру політика, ставши послом Ісландії. З 1974 року - депутат парламенту рідної країни, в 1980-х очолював міністерство фінансів і промисловості. У 1980 році міг стати президентом своєї країни, але програв вибори Вігдіс Фіннбогадоттір - першій жінці-президенту в Європі. Унікальний шлях батька повторив його син Інги Бьорн Альбертссон, який також грав у нападі ісландської збірної, а потім працював в парламенті.

Джордж Веа

African football legend Liberia's George

Володар «Золотого м'яча» 1995 року, зірка «Мілана» ліберійський нападник Джордж Веа після закінчення кар'єри теж балотувався в президенти і теж програв жінці, що стала першою жінкою - главою держави на континенті Африка! Елен Джонсон-Серліф випередила великого футболіста, вона поступалася після першого етапу виборів, але в другому турі обігнала Веа на 19% і стала президентом Ліберії у 2005 році.

Джордж не здався здобув освіту в Маямі, і в 2014 року був обраним до сенату Ліберії, де переміг сина Елен Джонсон-Серліф, яка і надалі є президентом Ліберії. Та її повноваження закінчуються у наступному році. Це вже другий її термін президенства, і, зважаючи на те, що їй вже 77 років, вона вже не може балотуватися у президенти. Тиждень тому Веа зробив заяву, що наступного року знову буде балотуватися у президенти країни. І він має досить непогані шанси.