- Всіх цікавить питання - чи спілкувалися ви з Ярмоленком після матчу? Можливо, він дзвонив.
- Я не спілкувався, ніхто не дзвонив. Ще раз хочу поставити жирну крапку, тому що не хочу про це говорити. Зараз багато хто говорить, що це була спланована провокація. Як ви думаєте, я сиджу перед грою і думаю, як мені спровокувати або, не дай Бог, принизити уболівальників або клуб «Динамо», який я дуже сильно поважаю?
- Багатьох збентежив той факт, що ти побіг цілувати емблему саме до сектору динамівських ультрас...
- Вказуючи на емблему я хотів показати, що гордий за клуб і люблю його. Якби це сталося на нашій половині поля, то я б нашим уболівальникам показав цю емблему. Подивіться матч з «Севільєю». Коли я забив, то точно так само показав. Коли грали зі збірною України в Одесі на стадіоні «Чорноморець», то був такий же знак з мого боку.
- Тобто, ніяких злих намірів в твоїх діях не було?
- Ні в якому разі. Тим більше, я не хотів когось спровокувати або принизити. Ні клуб, ні вболівальників - вони на результат взагалі ніяк не впливають. Якби я хотів когось спровокувати, то робив би це на полі - бив нишком або обзивав. От і все. Мене неправильно зрозуміли.
Я взагалі не можу зрозуміти, як показуючи на емблему «Шахтаря», при цьому не роблячи ніяких знаків руками або губами - це все можна подивитися - можна принизити гідність того чи іншого клубу. Тим більше, що ми грали вдома. Тому хотілося б в цьому питанні поставити крапку.
- Не шкодуєш, що ось так все сталося?
- Я багато думав, що я зробив не так і був готовий вибачитися. Але я навіть не можу уявити за що. Не розумію, що викликало таку бурю емоцій. У кожній футбольній лізі так показують. Я говорив з Едуардо, мені було цікаво, як люди реагують на це в Англії. Він сказав, що цілком нормально.
Був один прецедент, коли Адебайор перейшов з «Арсеналу» в «Манчестер». Так він з однієї половини поля побіг на іншу і почав лондонським уболівальникам показувати емблему «МанСіті». Ось це я вважаю провокація. Якби ми забили на тій стороні, а я дав би ривок і показав емблему перед фанатами «Динамо».
Так вийшло, що ми забили третій гол з боку київських ультрас. Ще раз повторюся: я показав емблему через гордість до свого клубу, а не щоб принизити іншу команду. Я ніколи цим не займався і з великою повагою ставлюся і до футбольного клубу «Динамо», і до його вболівальникам. А з цього роздули війну, яка мені незрозуміла.
- Можливо, раніше б до цього поставилися інакше. А зараз, коли фанати всіх клубів об'єдналися, їм кожен подібний вчинок здається провокацією.
- Коли я біг показувати емблему, то навіть уявити не міг, що таке почнеться. Вважаю, що поганого нічого не зробив. Це збіг обставин - ми забили там, де сиділи фанати «Динамо». Може, не так би сприйняли, якби був повний стадіон і крім них сиділо ще 10-15 тисяч осіб. Вийшло б, що я не тільки ультрас показую емблему.
Але мені дуже не подобається, коли вважають і кажуть, що це була провокація. Та ще й підготовлена. Хлопці, ну я ж не ідіот. Я футболіст, а не сценарист або телеведучий. Мені нема чого робити? Думаєте, я сиджу в номері на Великдень і складаю, як би мені спровокувати скандал, від якого ще й піддам ризику свою сім'ю, тому що живу в Києві. Треба ж думати головою.
- Подальші події, які потягли за собою масову бійку між гравцями обох команд, взагалі складно коментувати. Що скажеш з цього приводу?
- Далі були абсолютно хаотичні події. Я спеціально побіг на свою половину поля, щоб не почалася бійка. Якби я хотів якогось конфлікту, то почав би бійку ще коли мене Віда з Рибалкою хапали за голову і били по шиї. Ну, вдарили, це емоції. Думав, що зараз обурення пройде і ми спокійно дограємо матч до кінця без жодних конфліктів.
- Коли побачив, що запасні вибігли, то зрозумів, що конфлікту не уникнути?
- Вони почали вибігати вже після того, як мені припав удар в коліно. Стало ясно, що зараз буде бійка. Зрозуміло, що кожен футболіст захищатиме своїх партнерів. Якби я сидів на заміні, то теж вибіг би.
- І все-таки: чекаєш вибачень від Ярмоленка?
- Я просто не розумію його вчинку. Я б зрозумів, якщо показав би якийсь знак, який образив уболівальників і зачепив команду. Нехай він би пред'явив претензії, дочекався б мене в підтрибунному приміщенні і сказав все в обличчя. Я не та людина, яка буде ховатися.
Якби він мені сказав на вухо, то після матчу я б прийшов, і ми з ним все нормально роз'яснили - спокійно пояснив би, що у мене в думці не було когось зачепити, образити або принизити.
Я навіть не бачив, хто б'є. Спочатку подумав, що це Женя Хачеріді вдарив. Слава Богу, що так закінчилося. Ми ж всі футболісти і для нас головне - це здоров'я. Все-таки, робимо одну справу.
- І одну справу вам належить робити вже зовсім скоро у Франції. Як цей конфлікт позначиться в збірній? Перед Євро він зараз в команді зовсім недоречний.
- Сталося те, що сталося. Дуже погано, що ще й на Великдень. Але я така людина, яка не буде бігати на тренуваннях і шукати якогось приводу помститися. Кожен робить свою справу і говорить те, що він думає. Коли я виходжу на поле або сиджу на заміні для мене є моя команда, за яку я вболіваю і переживаю. Я за неї віддам всі сили. Але поза полем я не зобов'язаний ні з ким спілкуватися або дружити, — розповів футболіст в інтерв'ю obozrevatel.com.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
