«Закінчувати нікому не хочеться, особливо якщо ти живеш футболом і отримуєш від гри реальне задоволення. Але рано чи пізно твій час прийде. Я це прекрасно розумію і намагаюся якось підготуватися. Мене за останні роки тисячу разів про це питали, замучили просто.
Чув, до речі, що десь в Японії грає людина, якій чи то 48 років, то чи вже 52 - а він як і раніше в порядку. Ми з хлопцями жартуємо: ось приклад для наслідування, ось до чого треба прагнути! Але якщо зовсім чесно, я про це просто не думаю. Ніколи.
У тренерів свої погляди на проблему, і взагалі поки мова йде тільки про збірну. Ми з Михайлом Івановичем Фоменком цю тему, звичайно, піднімали, обговорювали різні варіанти, у нього є така практика - говорити з гравцями по душам. А в принципі, за моїми особистими розкладами, питання дуже просте: якщо будуть викликати в збірну - я готовий продовжувати кар'єру. Знайдемо компроміс, тренер не стане заперечувати - відмінно, значить, рішення буде правильним. Не вийде - ну що ж, зрозумію, що прийшов час закінчувати.
Якщо хтось вирішив, що я поїхав у Казахстан догравати - тут помилочка, тому що на першому місці як і раніше результат і рівень довіри людей. Ось це найважливіше. Люди на мене розраховують, і я не збираюся відбувати номер, поки діє контракт.
Із стимулами проблем взагалі ніяких, але вони поки не затребувані. За останні півроку-рік я отримав купу пропозицій на тему «після футболу» - спортивний директор, віце-президент, другий тренер і все таке. А раз пропозиції надходять, їх варто обговорити, хоча я і сам собі досі не можу відповісти на питання, що буде після. Але я, звичайно, думаю про майбутнє і намагаюся здобувати нові знання. У минулому році отримав тренерську ліцензію категорії «А», в цьому проходжу навчання на «Pro». Після здачі іспитів у мене буде право розвивати свій футбольний досвід і знання вже в якості тренера.
Мої конкуренти у збірній? Прямий - Степаненко. Рибалка ще, коли його використовують на цій позиції, - все залежить від схеми. Хороші хлопці, вони можуть реально голосно про себе заявити в найближчому майбутньому. Але хороших я бачив багато - інше питання, що мало хто з них до кінця розкривався. Самі по собі аванси нічого не варті, насправді, і поганих прикладів, на жаль, більше, ніж хороших», - розповів Анатолій Тимощук в інтерв'ю «Спортфакту».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
