– Оресте, не рахуючи технічного результату з «Металургом», «Говерла» на початку другої частини сезону виграла у «Металіста», а потім лише поразки з «сухими» рахунками…
– Важко говорити, адже підготовку ми вели зовсім в іншому складі, і на зборах награвались інші футболісти. Коли виходили грати з харків’янами, конкуренція тиснула на кожного з нас, кожен хотів довести право грати в основному складі. Коли ж сказали, що посилення складу не буде, можливо, у когось, і з’явилась певна вальяжність чи розслабленість. Однак 6 поразок без єдиного м’яча, коли нібито і моменти є, зрозуміти важко у будь-якому випадку.
– Ті гравці, яких планувала «Говерла» дозаявити, вже залишили розташування команди?
– Вони були у Туреччині разом з усіма, потім повернулись до Ужгорода і продовжили тренування. Так тривало приблизно місяць-півтора. Коли ж стало зрозуміло, що в офіційних іграх вони не допоможуть, хлопці подались до команд Першої та Другої ліг. Знаю, що хтось підсилив рівненський «Верес», інші поїхали до «Гірника» з Кривого Рогу. Тому що усі хотіли мати офіційну ігрову практику.
– Ти вже сказав про зниження конкуренції. А як ти себе відчуваєш, коли розумієш, що, швидше за все, таки гратимеш?
– Це індивідуальні особливості кожного. Кожен має розуміти, що він все одно має виходити на поле і грати лише краще, а не опускатись у власному рівні. Хоча підсвідомо без конкуренції це зробити не завжди просто. Але проблему все ж варто не тут шукати, а дещо глибше.
– Багато орендованих у «Динамо» футболістів після першого кола вже не виступають в Ужгороді. У тебе були сумніви щодо того, чи залишатись?
– Звичайно, і я хотів повернутись до «Динамо», проте на сьогоднішній день я не можу конкурувати з тими виконавцями, які задіяні у головній команді. А так я маю можливість грати у Прем’єр-лізі, залишатись на видноті та доводити спеціалістам та тренерам, на що я здатен. Щодо «Говерли»… Важко було розглядати інші пропозиції. Поки перебував у таборі молодіжної збірної, я пропустив збори. А без них у новому колективі було б набагато складніше.
– До зими і «Говерла» виглядала інакше зі зрозумілих причин, і ти отримував значно частіше схвальні відгуки. Чи однакові для тебе дві частини сезону?
– На початку турніру було грати легше. Сама команда виглядала зіграно, були свої лідери, які виступали на такому рівні не перший рік, за якими потрібно було тягнутись. Та і багато вихідців з «Динамо» легше розуміли один одного. Зараз жодного з цих факторів не залишилось, і рівень команди помітно знизився. Тому порівнювати і власну гру напевне не візьмусь.
– А чи вважаєш для себе нинішній сезон корисним?
– Себе все ж оцінювати не буду. А відштовхуючись від командних результатів, багато чому можна було навчитись. Нехай ми виграли до відпустки лише раз, але здобути 7 нічиїх також було непросто. Навіть з лідерами («Динамо», «Дніпром», «Шахтарем», «Зорею») ми виглядали непогано. Зараз цього не скажеш – все набагато гірше.
– Залишається 2 тури до завершення сезону. Чи є якийсь інтерес до них, особливо після зняття кількох очок, коли стало зрозуміло що ваше місце – 13-е?
– Головний інтерес – демонструвати свій рівень майстерності, доводити, що ти собою являєш. Тим більше, відповідальності за результат вже немає. А отже, потрібно виходити на поле, демонструвати красивий комбінаційний футбол, який подобатиметься вболівальникам.
– Що скажеш про «Олександрію», з якою доведеться зустрітись у суботу?
– Команда з хорошим рівнем футболу, яка цілеспрямовано б’ється за очки, має конкретну мету – потрапляння до Ліги Європи. Тож для неї кожен поєдинок на вагу золота. Теорія допоможе нам розібратись, як будемо діяти, а готуємось до чергового туру у звичайному режимі.
– Чи веде тренувальний процес В’ячеслав Грозний, який був відсутнім на 2-х попередніх поєдинках?
– В’ячеслав Вікторович знаходиться у Києві, де займається отриманням атестату для «Говерли», щоб вона могла продовжити свої виступи у Прем’єр-лізі. Більше цього ніхто зробити не може, а ми поки що займаємось під керівництвом Олексія Величка.
– Не беручи питання фінансового характеру, наскільки умови у команді відповідають саме рівню ПЛ, на твою думку?
– Звичайно, про сучасну базу мова не йде. Однак є два поля у нашому розпорядженні цілком пристойної якості. А це головне у тренувальному процесі. Хоча, звичайно, це не «Динамо» і не «Шахтар». Втім, можливість підтримувати кондиції, награвати тактичні та технічні моменти для наступних ігор у нас є.
– Невідомо, як далі складатиметься доля твоя і «Говерли». Але чи встиг за рік звикнути до команди?
– Я прагнув увесь цей час принести побільше користі, заробити більше командних очок. Для мене це великий досвід, адже саме «Говерла» - моя перша команда, де я заграв на такому рівні, можна сказати, у дорослий футбол. Тому я вдячний Ужгороду і клубу з цього міста. Що буде далі – подивимось… Дограємо дві зустрічі, а у паузі будемо розглядати мої подальші перспективи. Звичайно ж, хочеться у «Динамо». Зможу конкурувати за місце в основі – буду дуже радий, а, можливо, доведеться знову йти в оренду.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
