- До початку ЄВРО-2016 залишилося зовсім небагато. Які ваші очікування від цього турніру? Чого може досягти там збірна України?
- Це велике свято для всіх любителів футболу, а для кожного футболіста - серйозний виклик. Хочеться, щоб наша збірна виступила гідно і порадувала всіх мешканців України. Зараз це як ніколи до речі, адже в нашій країні дуже складне становище. У нас згуртована команда, з прекрасними гравцями, тому ми віддамо всі сили заради гарного результату.
- У відбірковому турнірі ви забили важливі голи. Чи зможете продовжити в тому ж дусі і у Франції?
- Хотілося б, звичайно, продовжити забивати і у Франції, але для мене головне - командні результати. Перш за все хочу, щоб успіху досягла збірна України. Якщо я стану при цьому забивати важливі голи, то все буде ідеально.
- Україна стартує на ЄВРО матчем з чемпіоном світу - Німеччиною. Погравши півроку в «Штутгарті», ви напевно краще знаєте німецький футбол. У чому сильні та слабкі сторони цього суперника?
- Так, напевно, я вже трохи зрозумів німецький футбол. І погоджуся з тими, хто вважає збірну Німеччини «футбольною машиною». Її характеризують дисципліна і мета виграти кожне єдиноборство. Але в той же час зараз у збірній Німеччини зібралися індивідуально дуже сильні футболісти.
- Багато хто вважає, що ваш матч з Польщею може стати вирішальним у групі. Ризикнете дати прогноз? Ваш колега по «Штутгарту» Пшемислав Титонь - гравець збірної Польщі. З ним майбутню зустріч обговорювали?
- Думаю, що кожен матч в групі буде вирішальним. Потрібно виходити на кожну гру з метою домогтися результату. А головне завдання - це потрапляння в наступний раунд. З Титонем на цю тему не говорили, але до ЄВРО ще є час все обговорити.
- Що знаєте про збірну Північної Ірландії? Чи справедливо її відносять до потенційних аутсайдерів групи?
- Просто так не потрапляють на такий турнір, тому північноірландців рано записувати в аутсайдери. У кожної команди є шанси, і це не раз доводили в футболі. Тим і прекрасний цей вид спорту - кожен може обіграти кожного.
- Незабаром буде оголошено склад збірної України на ЄВРО. Ваше місце в ньому не ставиться під сумнів, але чи вдасться потрапити в «основу» на самому турнірі?
- У нас багато хороших нападників в країні, тому я б не поспішав так заявляти. Кожен хоче потрапити до Франції і зіграти там. Для мене завжди було честю виступати за свою країну і допомагати їй. Я пишаюся, що народився в Україні. Тому мені важливо допомогти команді, і не має значення, зроблю я це в основному складі або з лави запасних.
- Як вам працюється з Михайлом Фоменком?
- Це досвідчений і дуже хороший тренер, який неодноразово доводив свою спроможність. Ось і зараз він вивів збірну на такий престижний турнір, це вже говорить багато про що. З ним працюється легко, і сподіваюся, що ми не підведемо його у Франції.
- Нещодавно в штабі збірної з'явився Андрій Шевченко. Для вас як для форварда він був прикладом для наслідування в дитинстві? Які функції Шевченка в тренерському штабі?
- Звичайно, це величезна фігура в українському футболі. Я завжди захоплювався його грою, він був великим нападником. Я намагаюся прислухатися до кожного його слова, адже він дає дуже цінні поради для нападників. Зараз Шевченко стежить за гравцями, які виступають за межами України. А в таборі збірної допомагає головному тренеру. Думаю, це серйозне посилення нашої команди у всіх планах.
- Що дав вам досвід гри в Німеччині? Чи радилися перед переходом з кимось із українських футболістів, які грали в цій країні?
- Це безцінний досвід, який дасть мені багато в майбутньому. У Німеччині один із кращих національних чемпіонатів у світі, і багато хто мріє тут грати. Я радився з Борисом Тащі, який виступає за «Штутгарт». Хоча в будь-якому випадку я все одно хотів поїхати і зіграти в цьому чемпіонаті.
- Як справляєтеся з проблемою адаптації в Німеччині? Чи позначається мовний бар'єр?
- Я непогано розмовляю англійською, а в команді всі гравці нею говорять, тому в цьому плані проблем немає. Почав вчити і німецьку, але за півроку великого прогресу, звичайно, не добився. Адаптація дійсно дуже складна - я вперше переїхав і граю в іншій країні. У Німеччині життя кардинально відрізняється від нашого. Все доводиться дізнаватися практично по-новому.
- Ви поїхали в «Штутгарт» у розквіті сил...
- Я розумів, що це один із найважливіших етапів в моїй кар'єрі, але дуже вже хотів зіграти в топовому чемпіонаті, тому коли з'явився такий шанс, я вирішив ним скористатися. Не скажу, що перехід складався легко - я доклав зусиль, щоб ця оренда здійснилася. Але я ні про що не шкодую, тому що отримав великий життєвий і ігровий досвід.
- Ви завжди грали під 22-м номером, як і ваш кумир Кака. Чому в «Штутгарті» змінили номер?
- Дійсно, на початку кар'єри я грав під цим номером через те, що під ним виступав Кака, а потім просто полюбив його і не хотів нічого змінювати. З приводу зміни, все дуже просто - коли прийшов в «Штутгарт», там цей номер був уже зайнятий.
- Розкажіть про обстановку в команді, про колектив. Може, були розіграші, якими зазвичай зустрічають новачків?
- Мене добре зустріли, не було ніяких проблем із колективом, тим більше, що я зустрів тут Бориса Тащі з України, а ще є Тоні Шунич, який теж непогано говорить російською. Розіграшів ніяких не було.
- Наскільки важлива була підтримка Тащі?
- Звичайно, для мене це була дуже велика допомога. Він у всьому давав мені поради, підказував, за що я йому дуже вдячний.
- У «Штутгарта» складний кінець сезону. Чи вдасться фініш?
- Сподіваюся на це. Ми дуже добре почали другу частину сезону, але потім почалися складнощі, кілька матчів ми провели дуже невдало. Сподіваюся, на фініші допоможу «Штутгарту» залишитися в Бундеслізі. Це дуже важливо для клубу.
- Ви відчули тиск преси або уболівальників у цьому сезоні? Для вас це новий досвід або ж все можна порівняти з тим, що було в Україні?
- Пресу я не читаю, тому не відчув, тим більше, мені поки складно все розуміти німецькою. Звичайно, це новий досвід, тому він і цінний для мене.
- У «Штутгарті» ви в оренді до літа. Які подальші плани? Хотіли б залишитися в цій команді і в Німеччині?
- Так, оренда закінчується влітку. Я поки не думав над цим, тому що є цілі та завдання до кінця сезону. Як мінімум до кінця чемпіонату Німеччини всі думки тільки про футбол. Плюс, попереду ЄВРО. Для мене головне - отримувати задоволення від своєї улюбленої справи і відчувати, що я потрібен. Права на мене належать київському «Динамо», тому в першу чергу я хотів би поговорити з керівництвом рідного клубу, а потім приймати рішення.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
