– Пане Ігоре, чемпіонат вже завершився, що дозволяє зробити певні висновки. Для багатьох уболівальників минулий сезон запам’ятався великою кількістю «зливних» матчів…
– Деякі люди свідомо закривають очі на те, що коїться в українському футболі. Я маю на увазі людей, які мають розслідувати факти «договірняків». Складається ситуація, коли всі все розуміють і все бачать, йде свідоме затягування процесу розслідувань.
Всім зрозуміло, що останній чемпіонат був «найбруднішим» за всю історію незалежності України.
– Як гадаєте, такий «діагноз» є також одним із факторів зникнення клубів?
– Треба розуміти, що клуби зникали і в 90-ті. До цього треба ставитися з холодною головою. Економічна ситуація в країні явно не сприяє розвитку футболу. Природно, що дехто не витримав футбольної фінансової гонки. Іноді переродження – це нова стадія розвитку. І я сподіваюсь, що це стосуватиметься всіх клубів, які переживають важкі часи.
А коли я говорив про найбрудніший чемпіонат, то мав на увазі не лише Прем’єр-лігу. Це стосувалося і нижчих дивізіонів, і «молодіжок». Багато матчів нагадували якесь шоу. Хокейні рахунки, домовленості, які було помітно неозброєним оком. Найгірше, що це вийшло на люди, його не спробували «зарубати під корінь». Ми ж бачимо, що на матчі молодіжних складів ставляться шалені суми, і результат матчу виправдовує «ризик». Деякі комітети закривають очі, але мовчати тепер точно ніхто не буде.
– Декілька слів про львівські «Карпати». Олег Лужний покинув тренерський пост, що наштовхує на очікування нових змін. Останнім часом в «Карпатах» доволі часто міняють наставників, проте результатів і гри так і немає. Чим це може бути зумовлено?
– Багато людей незадоволені керівництвом «Карпат». Проте хочу сказати, що за результат гри відповідають насамперед гравці. Матчі «левів» протягом останнього півріччя – це наслідок невпевненості самих гравців. Я не хочу говорити про рішення керівництва клубу та тренерів. Першочергову відповідальність за результат несуть футболісти. Де ріст гравців, якість гри? Говорити треба насамперед про це.
– Тобто за минулий сезон ніхто не прогресував?
– Чесно кажучи, я не можу виділити когось з-поміж «зелено-білих». В мене склалося враження, що низка гравців «Карпат» переоцінюють свій рівень. Треба любити футбол у собі, а не себе у футболі. Більшість гравців постійно незадоволені, їм постійно щось не подобається, постійно щось не виходить. Вони ніби роблять комусь послугу, коли виходять на футбольне поле. Це можна було б пробачити, якби гравці показували бій, проте і цього не було.
«Карпати» – один з найстабільніших клубів України. Їм вчасно платять зарплату, в них є хороші умови для тренувань та відновлення. В порівнянні з іншими командами в них проблем нема. Тому за якість гри, за відсутність злості та емоцій несуть відповідальність футболісти.
За три місяці – три перемоги, дві з яких – технічна над запорізьким «Металургом» плюс «Говерла», результати матчів якої ставляться під сумнів. Всі погодяться, що це не показник.
– До речі, про «Говерлу». Ужгородці та «Металіст» не отримали ліцензії на участь у майбутньому чемпіонаті через борги. Можливо, потрібно було ще дати клубам певний час?
– Їм дали можливість погасити заборгованості протягом минулого сезону, проте вони цього не зробили. Видати їм ліцензії – це не виконати рішення УЄФА. Такого ФФУ дозволити собі не може. Це абсолютно нормальна річ.
– Наступного року зміниться формат чемпіонату. Як це вплине на якість гри команд?
– Елітний футбол повинен залишатися елітним футболом. У клубів Прем’єр-ліги має бути стабільне фінансове становище. Якщо його немає, гравці не викладаються на повну, через що на полі відбуваються неадекватні речі, а на табло фантастичні рахунки.
Представники телебачення наполягали, що 80% матчів мають мати турнірне значення, в чому, звичайно, зацікавлені всі. На жаль, у минулому сезоні інтрига боротьби за турнірні місця була відсутня.
Для того, щоб український футбол набрав сил і у фінансах, і у якості гри, було прийнято наступне рішення: два наступні сезони гратимуть 12 команд, які згодом поділять на «шістки», в яких боротимуться за «золото» чемпіонату, єврокубки та виживання в елітному дивізіоні. Такий формат збільшить і кількість матчів, що однозначно є позитивним фактором.
Через два сезони ми плануємо повернутись до формату з 16 команд. Сподіваємось, клуби Першої ліги наберуть обертів і зможуть виступати на рівні із теперішніми представниками «елітки». Саме така стратегія лежить в основі зміни формату чемпіонату.
– Повернімося до минулого сезону. Його кінцівка запам’яталася бійками за участі збірників: Ярмоленка, Степаненка, Зозулі та Ротаня. За рішенням КДК Ярмоленко отримав дискваліфікацію на три матчі, а «дніпряни» Зозуля і Ротань залишаться поза полем на шість місяців. На Вашу думку, це справедливі рішення?
– Всі беруть до уваги лише рішення відповідальних органів КДК, ФФУ, а про арбітрів забули. Адже саме арбітр складає протокол матчу. Після гри «Шахтар»-«Динамо» арбітр Можаровський написав у протоколі «агресивна поведінка» замість «бійка». За агресивну поведінку в регламенті прописано три матчі дискваліфікації, тому члени КДК діяли в рамках правил. Тому першопричина поведінки Зозулі – це протокол Можаровського, адже гравці відчули безкарність. І Ярмоленко, і Зозуля однаково винні, проте карати також треба однаково, а не вибірково.
Можаровський не взяв на себе відповідальності. Тепер комітет етики і чесної гри має вивчити поведінку Можаровського, чий протокол подій відрізняється від реальності та спричинив ескалацію.
– Більше того, два українських арбітри – Вакс і Жабченко – мають російські паспорти, проте судять матчі української першості. Як Ви до цього ставитеся?
– Я ставлюся до цього негативно. Всі живемо в певних реаліях. Я за те, щоб їм поставили умову: хочете судити – переїжджайте до України, як зробило багато людей. Зрештою, українське законодавство забороняє мати два паспорти.
– Згадаємо ще один приклад, пов’язаний з Росією. Євген Селезньов повернувся з «Кубані» у «Шахтар». Хоча він їхав у «Кубань» заробляти гроші, зарплат йому не виплатили. До ЄВРО залишилося не так багато часу, чи вдасться йому повернутися у збірну?
– Селезньов – кваліфікований нападник, який може допомогти збірній. Наразі він є футболістом донецького «Шахтаря». Звичайно, що Євген може отримати виклик. Його перехід в «Кубань» – це помилка, яка може трапитись з кожним. Якби він там залишився, я б говорив про те, що в збірну його викликати не слід. Він повернувся, тому до його помилки треба поставитися толерантніше. «Шахтар» – його рідна команда, і він довго мріяв туди повернутися.
– Який оптимальний склад збірної на ЄВРО-2016 Ви прогнозуєте? Яку схему може використати Фоменко?
– На мою думку, склад буде таким: ворота охоронятиме Андрій Пятов; в центрі захисту зіграють Ракицький та Хачеріді; на флангах розташуються Федецький та Шевчук; у центрі гру команди розвиватимуть Ротань, Степаненко та Гармаш; Ярмоленко та Коноплянка розхитуватимуть оборону суперника на флангах; а на вістрі атаки буде Зозуля. Напевно, Україна гратиме від захисту, проте наша команда здатна на те, аби вибороти право на вихід з групи.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
