«Перемагає команда, а програє тренер» – приказка, яка яскраво характеризує рівень відповідальності, який зазвичай висить на плечах головного тренера великої команди. Саме головний тренер відповідає перед керівництвом, вболівальниками і пресою. Асистенти головного, його помічники зазвичай мають ту ж роль, що й турбіна в автомобілі: без запуску двигуна, без серйозних обертів не працюватиме й вона. А якщо стається збій – то спочатку перевіряють саме двигун.
Але в київському «Динамо» склалася неординарна ситуація. Помічник Сергія реброва Рауль Ріанчо волею чи неволею вийшов далеко за межі, в яких зазвичай знаходяться асистенти головного тренера. Ті перевтілення, ті зміни, той прогрес, що мали місце в київському клубі, асоціюють не конкретно з Ребровим, а з дуетом Ребров – Ріанчо.
Більше того, панує й думка, що без свого іспанського помічника на Сергія Реброва як головного тренера «Динамо» чекав би провал. Мовляв, Сергій Станіславович тримає на своїх плечах мотиваційну складову, створює в роздягальні команди гарну атмосферу, знаходить індивідуальний підхід до кожного з гравців, а питаннями тактики, ігрового малюнку та ігрової структури займається Рауль Ріанчо.
Сам же іспанець свою роль оцінює значно скромніше. »Саме Сергій Ребров став тією людиною, яка призвела до змін в команді, яка наполягала на цих змінах», - каже іспанець. Зміни після чого? Після каденції Олега Блохіна, під час якої «Динамо» опустилося, мабуть, до найнижчої точки занепаду в своїй історії.
Ріанчо прийшов до тренерського штабу «Динамо» ще в часи, коли головним був Олег Блохін. Прийшов іспанець з казанського «Рубіна», в якому протягом кількох років допомагав Курбану Бердиєву. Втім, доки біля керма знаходився Олег Блохін, роль іспанця в «Динамо» не була такою значимою. Володимирович взагалі не дуже любив прислуховуватися до своїх помічників, а коли запахло смаженим, то їх, - помічників, - зробив винними.
Власне, те, що було далі, відомо всім. Блохіна звільнили, а на його місце був призначений Сергій Ребров, якому й належало вивести «Динамо» з кризи. При цьому, своєю правою рукою Сергій Станіславович зробив Рауля Ріанчо. З високою кваліфікацією іспанця Ребров познайомився ще в «Рубіні», а переконався в ній вже в «Динамо», коли обоє знаходилися в одному човні – як помічники Олега Блохіна.
Коли ж Ребров став першим, Ріанчо також висунувся на передові позиції. Висунувся навіть більше, ніж зазвичай належить помічникам головного тренера. Ріанчо часто потрапляв в телекартинки, активно щось розповідаючи Реброву. У відповідальних матчах Ріанчо з технічної зони підказував гравцям на полі не менш активно, ніж сам Ребров. Нарешті, й для вболівальників «Динамо» Рауль став персоною дуже значимою. Іспанцеві діставалося не менше уваги, ніж головному тренерові.
Тепер же, коли Рауль прощається з «Динамо», у вболівальників київської команди немає однозначних почуттів. Хтось засмучується, пророкуючи Сергієві Реброву провал без допомоги своєї правої руки. Хтось, навпаки, переконаний в тому, що нудна, тягуча, в'язка манера гри «Динамо» – це плоди роботи Рауля Ріанчо (іспанець міг навчитися такому футболу у «Рубіні», де працював поруч з прагматиком Бердиєвим п'ять років). І з його відходом нарешті зможе розкритися Сергій Ребров. Сам же іспанець заявляє, що не бачить більше для себе мотивації працювати у «Динамо». Мовляв, більше, ніж уже витиснуто, вичавити з футболістів не вдасться.
Звісно, марно було сподіватися, що Рауль як іноземець працюватиме у «Динамо» до пенсії. Повернеться Ріанчо на батьківщину, чи, можливо, поїде працювати до іншої країни – це вже не так важливо. Важливо те, як далі без Ріанчо справлятиметься Ребров. Чи стане для Сергія Станіславовича відхід помічника поштовхом до вдосконаленням, основою для підкорення нових вершин, чи, можливо, - ознаменує собою початок періоду стагнації… Відповідь на це запитання отримаємо пізніше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
