Експерти давно сперечаються про роль молодіжних та юнацьких збірних в структурі національного футбольного господарства. Існують прихильники того, що результати молодіжних команд як такі взагалі значення не мають. Мовляв, головне завдання молодіжки – виховувати гравців для національної команди.
Але це, напевно, той випадок, коли речі не можна відділяти одна від одної. Будуть результати – буде й підсилення для національної збірної з лав молодіжки; не буде результату – не буде й впевненої в собі молоді.
Це питання, звісно, дуже глибоке і заслуговує не однієї написаної сторінки. Україна володіє добротним футбольним ресурсом, але не вміє, очевидно, ним користуватися. Національна збірна продовжує триматися на плечах вікових футболістів, можна сказати – ветеранів; а молоді гравці, попри наявність практики в клубах, продовжують розчаровувати на міжнародній арені.
Відбір до Євро-2017 молодіжка починала на чолі з Сергієм Ковальцем. Потрапивши до групи з однолітками з Франції, Ісландії, Шотландії, Македонії і Північної Ірландії, українці в стартових п’яти матчах здобули лише одну перемогу і одну нічию, значно ускладнивши завдання щодо виходу на чемпіонат Європи.
Наприкінці минулого року у Ковальця закінчився термін дії контракту і молодіжку було довірено Олександрові Головку. На цього спеціаліста покладалися чималі надії, але перший же офіційний матч розчарував і додав в серця вболівальників ще більше песимізму.
На македонців збірна України U-21 вийшла не в оптимальному складі. Не вистачало Зінченка, Петряка, Юрченка і Коваленка. Про це на прес-конференції говорив сам Олександр Борисович. Втім, в сучасному футболі навряд відсутність кількох футболістів може вважатися виправданням для команди, котра бажає чогось домогтися і на щось претендує. Українці вийшли в цілком бойовому складі: тут і двоє легіонерів-представників іспанського чемпіонату (Вачіберадзе і Швед), і талановита динамо-шахтарівська молодь (Данченко, Качараба, Соболь, Зубков, Бесєдін, Лук'янчук), і вже відносно досвідчені та загартовані напруженими матчами дніпряни Сваток та Лучкевич, і супер-перспективний Роман Підківка.
До матчу було чимало розмов про важливість поєдинку проти македонців; про шанс, за який треба чіплятися і про те, що вибору, окрім як перемагати, українці не мають. Можливо, така психологічна накачка дала зворотній ефект; можливо, прорахувався з тактикою головний тренер Олександр Головко, а, можливо, - слова футболістів просто не відповідали істинному їхньому станові і готовності вигризати результат. Бо Україна матч провалила за всіма статтями.
Вчора на стадіоні «Динамо» ім. Лобановського команди не було; був набір гравців, окремі з яких моментами демонстрували футбол, але в цілому картина виглядала вкрай непривабливо для ока. Олександр Головко вірно зауважив на перс-конференції, що поразки – це теж досвід. Але ж і поразки бувають різними…
Тут вже, напевно, тренерам варто забути про чемпіонат Європи і працювати над тим, аби в матчах, що залишилися до кінця відбору, на полі просто була команда. Хай не потужна, але єдина, самовіддана, і цілісна. Бо зараз – це просто футболісти, яким не вистачає іскорки в очах і бажання щось комусь доводити. А для молоді відсутність бажання – це вирок.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
