«Ці черевики коштують 80 євро», — сказав продавець фешенебельного, проте з надзвичайно довгою історією універмагу «Рінасенте», в той час як у залі розпочався шалений гвалт. На третьому поверсі торгового центру з’явилися Крістіан Аб’ятті та Франко Барезі. Від легенд «Мілану» натовп відгороджував охоронець, дуже схожий на Маріо Балотеллі. Універмаг у самому центрі Мілану перетворився на місце збору тіфозі.
«Капітан, капітан!» — кричали вболівальники, звертаючись до Барезі. Напевне, тільки в Мілані так можуть поєднувати футбол та моду. В місті, де народилось з десяток всесвітньо відомих брендів одягу та два великі футбольні клуби. Там, де продають дорогий одяг, поставили стенд «Мілану» та проводили афтограф-сесію. Навіть прості продавчині пошепки повторювали імена футболістів. Ніхто не згадував, на якому місці завершив сезон «Мілан», але на футболках клубу, які продавали, на всяк випадок нагадали наліпку з сімкою. Саме стільки разів міланський клуб вигравав Кубок європейських чемпіонів.
Саме фіналом Ліги чемпіонів останніми днями живе одне з наймодніших міст світу. Під фінал збільшилась кількість вечірок, готелі забиті вболівальниками та чиновниками. В історичній частині міста розгорнулась довжелезна фан-зона. Все, як завжди: розваги, дискотеки та інтерактив від спонсорів турніру.
Є у цього свята і частинка України. По-перше, в «Мілані» не забувають про нинішнього тренера нашої збірної Андрія Шевченка, нагадуючи про його тріумфи у Лізі чемпіонів світлинами. Є у фан-зоні постер капітана «Шахтаря» Даріо Срни та футболка Артема Кравця від «Динамо» у музеї Ліги чемпіонів.
Міланська спортивна газета «La Gazzetta dello Sport» успішно відзвітувала, що інспекція УЄФА визнала стадіон «Сан-Сіро» 5-зірковою ареною. Виявляється, до мадридського фіналу навіть ванні кімнати відремонтували. Кажуть, раніше гравці умовного «Шахтаря», коли потрапляли у роздягальню «Сан-Сіро», дивились на усе швидше, як на музей, історію футболу. Старенькі роздягальні, шафи, стільчики. Але цей фінал допоможе трохи модернізувати стадіон-музей. «Ла Гадзетта» каже, що до фіналу встановили тисячу нових крісел для віпів, змінили огородження між вболівальниками та полем, зробили кращі умови для роботи поліції. А ще гравці перед виходом матимуть новий тонель, по центру поля.
На фінал вже звично важко дістати квиток. Але за гроші все можливо. Перед тим як пройти до стадіону, мені довелось вислухати купу пропозицій від горе-комерсантів. Приїхавши на станцію метро «Сан-Сіро» та тільки-но вийшовши з неї, ви одразу побачите людей, які пропонували купити квитки. «Білетто, білетто», — кричали хлопці та ледь не хапали мене за руку. Пропозиції від тисячі євро і на будь-які смаки. З одним з таких «любителів футболу» вдалось поспілкуватись. Ціну з тисячі євро вдалось збити до 550 євро. Домовились побачитись вже у день фіналу.
Тож хлопці зі своїх місць нікуди йти не збираються. Але в таких історіях дуже легко можна нарватись на аферистів, які продають підробні квитки. Найцікавіше, що в якихось ста метрах від того місця, де зібрана купа «бариг», продовжують підготовку до фіналу представники УЄФА. І я побачив немов схожу з українською історію з продажем квитків. Коли всі все знають, але чомусь вперто закривають очі, мовляв, не можуть боротись з цією проблемою. Все це можна накрити простою і такою всепояснюючою фразою, яку сказав мені один з представників УЄФА: «Це Італія!» І як же це мені нагадало нашу країну. Мовляв, тут все може бути. В черговий раз переконався, наскільки ми схожі з італійцями. Тільки моді та просування футболу нам ще вчитись і вчитись.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
