Свій день народження Артем Кравець відсвяткує у таборі національної збірної України, яка готується до Євро-2016. 3 червня футболісту виповнюється 27 років. Другу половину минулого сезону київський динамівець на правах оренди виступав у німецькому «Штутгарті». Про цей відрізок кар'єри, а також про найцікавіші моменти біографії Артема «КП» в Україні» поговорила з його батьками - Анатолієм Михайловичем і Оленою Миколаївною.
«Купили Гладкого - конкуренція збільшилася»
- Як оціните період, проведений вашим сином у «Штутгарті»?
- Час, проведений у Німеччині, пішов Артему на користь - син дізнався зсередини, що таке європейський футбол з його позитивними сторонами і напруженими іграми. Там кожен матч - як Ліга чемпіонів. Так само відрізняється і тренувальний процес.
А на полі Артем не завжди міг використовувати якості, які у нього були, наприклад, швидкісний ривок. Там була настільки щільна опіка, що доводилося перебудовувати свою гру. В реалізації моментів він не досяг успіху, але схема гри команди була побудована таким чином, що на нападників не особливо грали. Це схоже і на гру «Динамо», де на провідних ролях саме півзахисники. Але якість гри Артема однозначно покращилася.
- Які плани у Артема? Він повернеться в «Динамо» чи продовжить кар'єру у європейських топ-чемпіонатах?
- Однозначно, в «Штутгарті» він не залишиться - з боку клубу не було про це ніяких розмов, та й команда опустилася рангом нижче, у них змінився тренер. Після повернення до Києва зустрітися з керівництвом «Динамо» не вийшло, розмову доведеться перенести. Зараз для Артема найголовніше - це збірна і виступ на Євро, всі його думки про те, як вийти з групи і пройти якомога далі.
Вже потім буде визначатися зі своїм майбутнім. «Динамо» придбало Гладкого, конкуренція збільшилася. Сидіти на лавці ніхто не хоче, а на всіх ігрового часу не вистачить.
- Як будете вболівати за сина на Євро?
- На груповий етап ми не поїдемо - на всіх трьох матчах буде дружина Артема - Аня. Впевнений, наша збірна обов'язково проб'ється в плей-офф, і ми постараємося поїхати у Францію на чвертьфінал. А до цього будемо вболівати вдома, перед телевізором, може, підемо в спорт-кафе разом із колишнім тренером Артема, іншими хлопцями і разом подивимося гру. Ми з мамою завжди підтримуємо сина в телефонному режимі, налаштовуємо і переживаємо за всю команду.
«Хлопчика твого випускають!»
- Дебют Артема Кравця за «Динамо» в Лізі чемпіонів - один з найяскравіших в історії українського футболу. З якими думками згадуєте матч сина проти «Спортинга» в грудні 2007-го?
- Цю гру дивилися вдома по телевізору. Перед початком в новинах сказали, що в команді Лужного знайшлося місце 19-річному вихованцеві Артему Кравцю. Ми знали, що він полетів туди, але те, що буде в заявці, стало шоком. Я вже зібралася йти спати, як чоловік кличе, каже: «Хлопчика твого випускають!» - з посмішкою згадує мама нападника.
- Він тоді грав на полі разом з Ребровим і Шацьких. У Артема вийшло кілька непоганих проходів, пас віддавав Реброву... Тим більше швидкість-то хороша, та й свіжості вистачало, легким був - носився так, що футболка ззаду роздувалася, як вітрило, - підхоплює батько. - На жаль, тоді «Динамо» програло. Але на роботі, пам'ятаю, всі дивувалися, питали: «Це дійсно твій син?».
- Відомо, що в школі Артем був відмінником. Невже вас ні разу не викликали в школу?
- Був випадок у Києві, коли йому було 14 років. Заступився за дівчинку, поліз у бійку, в результаті в лікарні довелося накладати шви, залишився шрам під оком, - згадує мама. - Чесно кажучи, така поведінка було на нього взагалі не схожа, зазвичай він веде себе дуже спокійно і доброзичливо. Ще одного разу посварився з хлопцем, який його обдурив, сказав, що не зможе його пробачити. Артем не терпить зради і брехні.
Піца і картопля з салом
- Які у Артема є приховані таланти?
- Схильність до іноземних мов, він сприйнятливий до них, піддається навчанню. Одного разу зайнявся італійською і через два тижні вже міг прочитати та зрозуміти інструкцію до якогось замовлення. Але це в тому випадку, якщо є бажання, - каже батько.
- А які недоліки сина можете назвати?
- Артем запальний, особливо на полі. Ще якщо одного разу він не повірив людині, це назавжди. Але зараз став більш терпимим, менш різким. Якщо щось не ладиться, замикається. Іноді лінується в домашніх справах, частіше тесть допомагає в якихось питаннях.
- Ще скритність, - додає мама. - Якщо є настрій, він може розповісти багато що, якщо ж ні, поговорити з ним дуже важко.
- Чим зазвичай годуєте сина, коли він приїжджає додому? - цікавимося у мами.
- Він буває у нас, в основному, тільки під час відпустки - у червні та січні. Любить піцу, а раніше обожнював смажену картоплю. В іншому проста домашня їжа: відбивні, борщ, вареники, пиріжки, голубці.
- Перед його від'їздом у нас традиція влаштовувати вечерю з печеною картоплею в духовці, салом, цибулею і огірками, - зауважує батько. - Взагалі ми не любителі сала, але з картоплею добре йде (посміхається).
«Невістка краще за нас розбирається у футболі»
- Ми, напевно, як і всі, хвилювалися перед першою зустріччю з майбутньою невісткою, - згадує Олена Миколаївна. - Адже ми люди прості, але Аня переконала нас у тому, що вона теж. Вона дуже красива, не можна не закохатися. Приїхала до нас - прекрасний стіл накрила, приготувала салати, багато частувань, відразу видно - хороша господиня, привітна, гостинна. Ми швидко зблизилися і знайшли спільну мову. І батьки в неї такі ж, як і ми. А головне, що у нас схожі уявлення про життя, погляди і поняття, в усьому підтримує Артема. Невістка краще за нас розбирається у футболі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
