Воротарська позиція до недавнього часу розглядалася як острівець стабільності та надійності в збірній України. Що вже казати, який цілком й цілком пристойний воротар Микита Шевченко безнадійно сидів за спиною двох своїх колег. Лише останнім часом, коли з ритму вибився Денис Бойко, а Андрій Пятов видав вкрай поганий матч проти Румунії, про Шевченка заговорили як про можливого першого номера національної команди.
Але не віриться в те, що під час каденції Михайла Івановича Фоменка Микита Шевченко вийде з тіні. Голкіперові «Шахтаря», який на правах оренди виступає за «Зорю», доводиться чекати моменту, коли в збірній нарешті розпочнеться процес зміни поколінь.
Хоча тут ситуація неоднозначна: можна шкодувати відносно відсутності статусу основного воротаря збірної, а можна радіти й тому, що випадає нагода тренуватися з командою і бути в обоймі найсильніших футболістів України. Микита Шевченко – здібний воротар, просто ще не настав його зірковий час.
Місце Микити Шевченка в фінальній заявці збірної України на чемпіонат Європи-2016 сумнівам не підлягало. Виникали дискусії лише відносно статусу Микити як третього чи другого (з урахуванням проблем Бойка) голкіпера збірної. Але те, що Шевченко поїде до Франції, було відомо заздалегідь.
Для молодого воротаря це буде перший масштабний міжнародний турнір на дорослому рівні. До цього Микита не грав навіть на груповому етапі Ліги Європи, не говорячи вже про щось більше. Статус дублера знімає з пліч Шевченка відповідальність, але залишає для Микити можливість для вдосконалення та саморозвитку.
УНІКАЛЬНИЙ ФАКТ
В національній збірній України Микита Шевченко вже півтора року. Вперше виклик до збірної воротар отримав восени 2014-го, і з тих пір викликається Михайлом Фоменком регулярно. При цьому, Микита так і не дебютував в головній команді країни, задовольняючись роллю запасного. Навіть у товариських матчах Шевченко не удостоювався честі вийти на поле, залишаючись в тіні своїх колег.
КЛЮЧОВИЙ МОМЕНТ
20-те квітня, 2016-го року. Перший півфінальний матч Кубка України між «Дніпром» та «Зорею». Господарі досить швидко відкрили рахунок, після чого продовжували наступати на ворота суперника. Гол Романа Зозулі відбувся не без помилки Микити Шевченка, але в подальшому воротар грав надійно, здійснивши кілька видатних сейвів. «Зоря» програла лише 0:1, що залишало луганцям непогані шанси на матч-відповідь.
Власне, в другому поєдинку «Зоря» відігралася, а на останніх секундах забила й переможний гол. Таким чином, Шевченко став безпосереднім творцем історичного успіху «Зорі», утвердившись в статусі одного з найкращих голкіперів країни.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Юрій Вірт, колишній український футболіст, воротар «Борисфена», донецьких «Металурга», «Шахтаря» і збірної України
- Відзначив би гарне вміння Шевченка грати ногами. Це великий плюс для воротаря в наш час. Нині голкіпери мусять добре грати ногами – без цього ніяк. У Микити це вміння є. Не сказати, що й на лінії Шевченко діє слабко. Найбільша його проблема, вважаю, - це гра на виходах. Цей компонент, звісно, ще треба підтягувати.
Попри все, вважаю, що конкурувати з Бойком та Пятовим за місце в основі збірної Микиті буде непросто. До основного воротаря збірної України Шевченко ще не доріс, але вже те, що Микита у фінальній заявці, - великий успіх для нього. Бути з командою на такому форумі як чемпіонат Європи, бачити все зсередини – це велика школа. Грати за збірну – це мрія, і Шевченко, вважаю, поклав перед собою мету не просто викликатися до лав національної команди, а й стати її основним воротарем. Для цього у Микити Шевченка є задатки, але потрібно ще більше працювати. Я бажаю йому успіху.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
