Ідеальних команд не існує – проблеми мають абсолютно всі учасники чемпіонату Європи-2016. Хтось – менші, хтось – більші, але нас в першу чергу цікавлять свої негаразди. Цікавлять в тому плані, наскільки вони - негаразди - здатні затьмарити сильні сторони збірної України. Адже саме від цього й буде залежати результат виступу на європейському форумі: наскільки вдасться завуалювати свої проблеми і на перший план висунути сильні якості.
Михайло Фоменко визначився з остаточною заявкою на Євро-2016 тиждень тому. Головна несподіванка вибору тренерського штабу – це відсутність в числі 23-х Олега Гусєва. Про істинні причини такого кроку ми дізнаємося, напевно, вже після чемпіонату Європи, а зараз можна лише гадати. Не вписувався Гусєв в колектив, не витримував фізичних навантажень чи мав конфлікт з кимось із партнерів - це тема для окремої розмови.
Наразі ж спробуємо виділити найбільші ігрові проблеми, які тренерський штаб мусить вирішити за короткий часовий проміжок, аби підготувати міцну основу для успішного виступу збірної України на французьких полях.
Румунський казус Андрія Пятова
Воротарська позиція донедавна залишалася однією з найнадійніших в збірній України. До команди викликалися основні воротарі двох топ-клубів України («Шахтаря» та «Дніпра»), а також молодий та перспективний страж воріт луганської «Зорі».
Власне, не змінилися імена голкіперів, але змінився їхній статус. Денис Бойко – вже не основний воротар свого клубу, а безнадійний резервіст, - нехай і в міцній команді. Андрій Пятов – номер один у «Шахтарі», але відсутність гідної конкуренції робить свою підривну справу. Саме надлишкову впевненість експерти називали одним з головних факторів невдалої гри Пятова в спарингах, що передували Євро-2016. Тож Фоменко змушений приймати непросте рішення: продовжувати довіряти Пятову, загнавши команду в зону ризику воротарської помилки, або ж охолодити досвідченого голкіпера і надати шанс Денисові Бойку, для якого важливо відчути ритм і впевненість в собі.
Центр поля – центр головного болю
В центрі поля непохитною бачиться лише позиція Тараса Степаненка. Опорник «Шахтаря» буде тим стержнем, на якому триматиметься руйнівна робота в центральній зоні нашої команди. А от далі – невизначеність.
Найперше, Фоменко повинен визначитися з тактикою: грати з двома класичними «хвилерізами», чи звалити рутинну роботу на плечі одного Степаненка, а двох футболістів розташувати над ним з метою створення конструктиву. Все ж, бачиться, що ближчим тренерові є перший варіант, але тоді постає гостре кадрове питання: у збірній немає другого класичного надійного опорника-руйнівника.
Був Малишев, але його тренерський штаб чомусь вирішив відчепити від команди. Гармаш і Сидорчук – гравці трохи іншого плану; під Рибалку потрібно змінювати специфіку гри колективу; Тимощук банально не тягне на основу; Руслан Ротань… Руслан Ротань – як варіант, але тоді доведеться довіряти місце під нападником комусь з молодих – Зінченку або Коваленку.
Звісно, залишається варіант з «динамівцями», яких Фоменко активно випробовував в контрольних матчах, але ні Сидорчук, ні Гармаш своєю грою не вселяють впевненості.
Третій не зайвий
У центрі захисту буде діяти пара Євген Хачеріді – Ярослав Ракицький. Однак, зважаючи на енергозатратність і відповідальність позиції, цілком імовірно, стопперів доведеться тасувати. Ось тут й постає проблема відсутності третього надійного центрального захисника. Звісно, в обоймі є Олександр Кучер, але щодо його грубої манери гри дуже багато запитань.
Судді на турнірі, напевно, церемонитися не будуть і каратимуть за найменші грубощі. А Олександр Кучер – це душа без берегів, його футбол на грані фолу часто призводить до проблем.
На крайній випадок, звісно ж, є Артем Федецький, але про нього варто говорити в тих же тонах, що й про Кучера.
Піднощики снарядів
Роман Зозуля – основний форвард цієї збірної. Але тренерському штабові потрібно добряче подбати про те, аби нападник постійно отримував передачі, - інакше Україна гратиме вдесятьох, не отримуючи від Зозулі жодної допомоги.
В цьому контексті в ролі флангового захисника згодився б Олександр Караваєв – дуже непоганий «бігунок» з націленою передачею і вмінням зіграти віртуозно. Втім, у Олександра є проблеми з безпосередньо грою в захисті, тоді як Федецький надійний в обороні, але малоефективний при атаках.
Ще один варіант вирішення проблеми – це Богдан Бутко. Хвилини, зіграні Бутком в контрольних матчах перед чемпіонатом Європи, показали, що Богдан – щось середнє між двома крайнощами, Федецьким та Караваєвим. Щоправда, ми це бачили в матчах проти румунів та албанців, а на Євро українцям протистоятимуть німці і поляки.
В'ячеслав Шевчук зліва – це перевірений варіант. Альтернативи йому майже немає.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
