Не нужен нам берег турецкий,
И Африка нам не нужна,
А нужен нам парень донецкий,
Которого любит страна!
(усна народна творчість
часів царювання Януковича В.Ф.)
У чвертьфіналі він хотів би зіграти з Росією. Зрозуміло, що то не стільки бажання, скільки реверанс на майбутнє. А то сина годувати треба, можливо, ще доведеться повернутися. В Росії ж дрібниць не буває. Всі ходи записуються. Ось навіть зовсім безневинного Юрія Калитвинцева один з головних пропагандонів Московії Соловйов назвав «махровим таким русофобом, укропатріотом». Все тому, що той колись мав необережність сказати, що «в одній країні, в які раніше працював, більше працювати не буде».
Ґиник Селезньов на мєгапопулярному радіо «Вєсті» теж нещодавно ціле інтерв’ю дав. І обмовився там, що перехід у «Кубань» був помилкою. В Росії ж не будуть розбиратися, що той «плач Ярославни» був видуманий для того, щоб запудрити «недалеким хохлам» мізки, що то була радше операція по відбілюванню іміджу. Юрій Миколайович свого часу теж, мабуть, не підозрював, що його словам нададуть такої уваги.
Тепер свій перехід у команду країни-окупанта Селезньов пояснює бажанням мати ігрову практику, щоб зіграти на чемпіонаті Європи. Ще б пак. Кому як не йому, годувальникові, знати, що лише за участь у континентальній першості кожна команда отримає по 8 мільйонів євро. Перемога в матчі групи – мільйон, нічия – півмільйона, вихід в 1/8-му – €1,5 млн. Далі ж – іше більше. То ж не лише сина нагодувати можна, а й собі канапку з естонськими шпротами дозволити.
А загал нехай смакує казочки про «ТОМУ ЩО патріота», який «бйотся за страну». Між тим, Михайла Фоменка зрозуміти можна. Вибір нападників обмежений, тому й взяв тренер не хворого Кравця, а здорового й добре вгодованого Селезньова. Бо ж на безриб’ї і рак риба. Навіть якщо того рака назвати тунцем, одначе то буде рак. Інший Рак, не той, який народився у Першотравенську.
Сподіваємося, що про свій вибір Михайло Іванович не пошкодує. Гольове відчуття дозволило Селезньову забити один із м’ячів у ворота збірної Словенії в торішньому матчі раунду плей-оф. Загалом у 50-ти поєдинках у складі збірної Євген відзначився 11 разів. Перед стартом континентального форуму Селезньов, мабуть, вважається резервістом. Основний центрфорвард наразі Роман Зозуля. Проте у Франції може змінитися все.
КЛЮЧОВИЙ МОМЕНТ
Коли Євгенові зателефонували з англійського «Сандерленда», він відімкнув телефон. Про це Селезньов у пориві ментальної єдності з русскім народом розказав російським журналістам. Тренер «Дніпра» Мирон Маркевич трохи згодом доповнив цю інформацію. За словами Мирона Богдановича, паралельно з «Кубанню» його колишнього підопічного запрошували в бельгійський «Брюґґе». Але вибір був на користь чемпіонату Московії. Бо «спорт внє палітікі».
УНІКАЛЬНИЙ ФАКТ
На домашньому Євро-2012 Селезньов був одним з п’яти представників української заявки, хто не провів на полі жодної хвилини. Крім нього, Олег Блохін тоді не виставив жодного разу воротарів Максима Коваля та Олександра Горяїнова й оборонців Олександра Кучера та В’ячеслава Шевчука. Двох перших у нинішній заявці збірної немає, Кучер і Шевчук з великою долею вірогідності на поле у Франції виходитимуть. Отже, шанс стати першим в історії українським футболістом, який відсидів два поспіль Євро на лаві запасних, має лише Селезньов.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Ярослав Кікоть, півоборонець «Шахтаря» (1970-1971):
- Селезньов сам себе «закопав». Навіщо він туди йшов? Годувати сім’ю? Невже він мало заробив у «Шахтарі» та «Дніпрі»? Йому там що дерев’яні рублі, як нам колись, платили, щоб їхати під час війни грати в країну, яка на нас напала? Типовий макіївський хвалько. Мовчи, працюй, забивай і люди носитимуть тебе на руках. Не думаю, що Фоменко вчинив вірно, взявшим у збірну представників чемпіонату Росії.
Іван Вербицький
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
