Виклик цього півзахисника в збірну України - яскравий приклад мінливості долі футболіста. «Рибалку на поле», - під таким лейтмотивом доводилося працювати Михайлу Фоменко на початку євровідбору. Восени 2014-го і навесні 2015-го абсолютна більшість уболівальників не розуміли, чому головний тренер ігнорує системного гравця команди київського «Динамо». Саме введення Сергія в основу тандемом Ребров-Ріанчо дозволило біло-синім вперше за довгий час виграти чемпіонство і дійти до чвертьфіналу Ліги Європи. На той момент Рибалка відмінно справлявся з функцією глибинного плеймейкера, диригуючи оркестром динамівської атаки.
Фоменко «здригнувся» під громадським тиском лише восени минулого року. Дебют Сергія в національній збірній трапився в грі з Білоруссю, коли він вийшов на заміну за 15 хвилин до фінального свистка. Через три дні ключовий матч проти Словаччини хавбек вже відіграв від дзвінка до дзвінка. До кінця відбору Рибалка не пропустив жодного поєдинку. Переконавшись, що хавбек відповідає всім вимогам, Михайло Фоменко зробив його основним гравцем збірної, навіть не дивлячись на те, що в «Динамо» він виконує зовсім інші функції.
Однак Рибалка навесні 2015-го і навесні -2016-го - це два абсолютно різних футболіста. Хоч «Динамо» і відстояло чемпіонський титул, але тієї переконливості, з якою Сергій контролював центр поля, і близько не було. До того ж в діях півзахисника з'явилася нервозність, що вилилося в вилучення в кубковій грі з «Олександрією», а також повинно було трансформуватися в червону картку в протистоянні з «Шахтарем». Тому немає нічого дивного в тому, що вболівальники збірної розгорнули свою думку на 180 градусів і зустріли в штики рішення Михайла Фоменка залишити Сергія в заявці, відчепивши при цьому Максима Малишева.
Втім, тому, що головний тренер зробив ставку на динамівця, є просте пояснення. Якщо Михайло Фоменко комусь довіряє, то довіряє вже до кінця. У Малишева шансів проявити себе в складі збірної поки що не було, тоді як Рибалка зі своїми завданнями в цілому справлявся. Особливо це стосується матчів плей-офф проти Словенії: в Львові Сергій ефективно грав на підтримку атаки, а в Маріборі разом з усіма стримував штурм суперника. Тож головний тренер в своєму виборі впевнений, а от Рибалці потрібно постаратися, щоб виправдати довіру.
УНІКАЛЬНИЙ ФАКТ
Сергій Рибалка дебютував в основі «Динамо» 21 вересня 2011-го року в кубковому поєдинку проти «Кременя». У тій грі Юрій Сьомін використовував хавбека, який в дублі більше грав на атаку, на незвичній позиції правого захисника. Рибалка справився і навіть забив гол, удостоївшись після матчу похвали від тренера.
КЛЮЧОВИЙ МОМЕНТ
Взимку 2013-го перед Сергієм постав вибір - продовжувати грати за динамівський дубль або ж спробувати щастя в оренді. Рибалка не побоявся перейти в інший клуб на тимчасовій основі, більш того він вибрав не середняка рідного чемпіонату, а чеський «Слован», тобто переїхав в іншу країну, а це вже було справжнє випробування його амбіцій і професіоналізму. Рибалка впорався, ставши справжнім лідером команди з Лібереця. Більш того, своєю грою він привернув увагу німецьких клубів, але порахував, що повинен спробувати закріпитися в «Динамо». Далі ви знаєте ...
До речі, в «Словані» Рибалка чимало пограв на позиції центрального атакуючого півзахисника, і варто відзначити вельми продуктивно. За півтора сезони він забив 11 голів в чемпіонаті Чехії і Лізі Європи. Тому з Сергієм в обоймі у тренерського штабу збірної України з'являються додаткові можливості для маневру.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
