У день старту чемпіонату Європи у Парижі більше говорили про небезпеку терактів, аніж про саму гру. Місцева влада навіть радила парижанам утриматись від походів у фан-зону. Нерв міста відчувався, коли бачив велику кількість поліції на вулицях та розумів масштаби організації заходів безпеки. Підігрівала ситуацію й заява президента Франції Франсуа Олланда, який сказав, що якщо хоча б одна людина загине через теракт, чемпіонат пройде за порожніх трибун.
З проїздом до стадіону ніяких проблем не виникло. Страйк працівників транспортної сфери не вдався. Напередодні вони обіцяли повну зупинку руху через зміну трудового законодавства. Чи то домовились, чи то не всі готові були ризикнути та влаштувати транспортний колапс у день старту єврофоруму.
Вдень на вулицях міста більше було румунських кольорів. І це зважаючи на те, що французи — господарі турніру. Видно, останні відпочивали і готувались до самого матчу. В цей час їхні опоненти поводили себе дуже активно на вулицях. Така нахабність немов би передалась і футболістам. Якщо перед грою здавалося, що у гостей взагалі немає шансів, то сам матч засвідчив інше. Румуни ще на стадії кваліфікації дуже мало пропускали. І тут зіграли організовано і на максимальних емоціях. Так, частіше — довгими передачами. Але як було грати інакше? До речі, тим, хто побоявся їхати на футбол без квитків, скажу: мій товариш придбав за 100 євро квиток номіналом у 400 євро. І красиво дивився футбол у секторі першої категорії. Тому - ризикуйте.
Не так, як у стартовому матчі господарі турніру. Почали дуже обережно, довго розкачувалися і ледь одразу не пропустили. Підопічні Дешама діяли дуже спокійно, не збирались нікуди поспішати. Мовляв, ми вас і так обіграємо. Розхвалений Погба за весь матч лише кілька разів продемонстрував свій клас. Один удар, один прорив та кілька відборів. І це лідер? Не побачили ми і справжніх Матьюді та Грізманна. Від французів не вистачало гостроти, креативу, типової для них пластичності. Атаки зводились до «закидух» на високого Жиру. Або господарі «перегоріли» від матчу-відкриття, або просто особливо не напружувались. Коли вже на останніх хвилин рахунок ще залишався нічийним, читалося, як сивіє чоло головного тренера «триколірних» Дешама. Не налаштував, не підготував. Ну, невже румунів вдома не обіграють? Але все одним ударом змінив півзахисник Пає. Лише тоді з’явилося відчуття, що це матч-відкриття чемпіонату Європи. Гостросюжетний! Будемо сподіватися, таким буде і весь турнір. Як музика діджея Девіда Гетта, який відкривав цей чемпіонат. Захопливо, релаксно з невідомим завершенням. Тільки от румунів шкода. Поблизу мене сиділо більше фанатів команди Развана Раца. Вони до сліз «топили» за своїх. І кольори у них схожі з нашими. І ми в свій час на «Стад де Франс» очки у французів забирали. Але насправді найбільше шкода було головного тренера румун Йорданеску. Його називають найкращим тренером Румунії. Уявіть, як Луческу з цього приводу переживає. Напевне, мотивують одне одного, як Мессі та Роналду. На матчі-відкритті Йорданеску з першого свистка реагував на будь-які дрібниці. Перші секунди матчу - і суддя дав штрафний у бік Румунії. Йорданеску одразу побіг до четвертого арбітра, хапав за руку, емоційно пояснював. Він сам по собі дуже нестандартний чолов’яга. Він би легко міг стати актором чи шоуменом. Типаж такий. Я вже потім прочитав, що він ще й політик. Це міг бути історичний матч для його команди. Коуч постійно щось кричав своїм футболістам, а коли його не чули, просив це робити помічника. Потім активно кричав на свого асистента. Цей чемпіонат буде останнім великим турніром у кар’єрі Йорданеску. Потім відпочинок. Тому уявіть, як він хотів не програти.
Це був матч-відкриття, який дасть дуже гарний поштовх для цього турніру. Поєдинок, після якого хочеться поаплодувати передусім румунам і Дімітрі Пає. Хоча, якби не цей гол, то півзахиснику «триколірних» треба було б добряче «напхати». За даними Wyscout, за гру у Пає було 20 втрат м’яча. При цьому аж 5 передач у розріз. А взагалі французи, яких називають фаворитами чемпіонату, провели достатньо посередній матч. І реально гарну гру, ту, яку вони можуть, показали лише після того, як встановили остаточний рахунок — 2:1. Хоча часто саме в таких матчах демонструється сила команди. Взяти - і не по грі перемогти. Тому Йорданеску та компанії залишається просто послухати офіційну пісню Євро-2016 з такими влучними словами:
«Ми народжені для польоту,
Так давайте жити, поки все не пішло шкереберть.
Давайте закриємо очі.
І хай в цій миті розтане весь світ!»
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
