- Владиславе, були передчуття, що перший матч може скластися настільки вдало і для «Динамо», і для вас особисто?
- У всіх хлопців перед грою був легкий мандраж, все-таки перша наша гра в фіналі ДЮФЛУ. ДЮСШ-11 хороша київська команда, у нас з нею завжди нелегкими ігри виходять. Але вдалося довести, що «Динамо» сильніше.
- Перший гол довго не приходив, як виникло рішення взяти на себе ініціативу і зробити прохід, в ході якого і був зароблений пенальті?
- Тренер давав установку намагатися «влазити» в штрафну гравцям, що грають під нападниками. Так можна заробити штрафний або пенальті. Я взяв ініціативу на себе, шукав контакту з захисником. Той поставив ногу, я впав - і арбітр призначив пенальті. Я як штатний пенальтист підійшов і пробив.
- Ви починали гру атакуючим півзахисником, а закінчували нападаючим. Дві позиції для вас рідні?
- У першому колі цього сезону грав центральним нападаючим (в регулярному чемпіонаті в 15 матчах забив 21 м'яч). Потім тренер побачив, що можу віддавати передачі, перевів у півзахист.
- Хто з гравців першої команди «Динамо» найбільше подобається на вашій нинішній позиції?
- Сергій Сидорчук.
- Розкажіть тепер, як забивався другий м'яч?
- Кирилюк добре пройшов, віддав на мене передачу, але я подумав, що перебуваю в офсайді, і залишив м'яч Ісадченку. Суперники теж зупинилися, а Ісадченко повернув мені м'яч, який я переправив фактично в порожні ворота.
- За святкування забитого м'яча арбітр нагородив «гірчичником»...
- Я сам родом із Кам'янця-Подільського, з нього в Моршин підтримати «Динамо» і мене особисто приїхали батьки, бабуся з дідусем. Подолали близько чотирьохсот кілометрів. Дуже захотілося сказати їм спасибі, тож підбіг до трибуни.
- Розмінявши радість побачення з ріднею на попередження від арбітра, отримали наганяй від тренера?
- Так, Олександр Іщенко зробив зауваження. Я все зрозумів і більше такого робити не буду. Зараз перед нами ставлять завдання стати чемпіоном України, для його виконання докладемо всіх зусиль.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
