— За всю історію збірної такий виступ був?
— Давайте говорити, що збірна вперше пробилася на Євровідбір. Тому що в 2012-му році ми були господарями і потрапили автоматично. І це перший досвід і для штабу Михайла Івановича Фоменка, і для футболістів. Він виявився невдалим, але є свої причини, - цитує Олександра Головка footballua.tv.
— Які?
— Думаю, що головний тренер озвучив їх. Головна причина - це рівень турніру, і він відрізняється від довгого етапу відбору, коли можна на один матч налаштовуватися, і є час для підготовки до наступного матчу. А коли перший матч програєш на такому турнірі, потрібно говорити про психологічні моменти.
— Михайло Іванович говорив про відсутність колективу, що він мав на увазі?
— Я не знаю, що він мав на увазі. Але колектив - це в першу чергу люди, які сконцентровані на якійсь меті, яка стоїть перед ними. Яка вона була поставлена, мені важко судити, тому що я не входжу в штаб тренерів збірної команди. Буду говорити, як це робиться в командах. Ставиться мета, підбираються виконавці. Є зворотний зв'язок, тобто після гри розбирається, що зробили, що не зробили. І є такий фактор, як результат - він, з одного боку, добре впливає, з іншого - не дуже добре, якщо перша гра програна.
— Ви сказали, що, по суті, збірна на чемпіонаті зіграла погано одну гру.
— Ну так, відверто погано. Знову ж, не буду говорити за всю збірну, буду говорити за окремих футболістів. Це була гра з Північною Ірландією. Говорити, що ми вище могли стрибнути, або зіграти так як потрібно... Ну не зовсім надійно зіграли в обороні, хоча особливих питань немає. І будемо говорити про самопідготовку хлопців, адже, скільки б тренер не говорив, тут можна бути невмотивованими. Можливо, був стан відпочинку.
— Таке буває?
— Так, таке буває. Адже скільки б ми не говорили, у нас досить обмежена кількість футболістів, які на всіх рівнях відіграють, і всюди вони затребувані. Іноді є пересичення певне, в тому числі і футболом. Навіть такі форуми, як чемпіонат Європи, не всіх можуть розбудити, на жаль.
— Тобто матч зі збірною Німеччини не можна назвати погано зіграним?
— По цифрах він був хорошим, емоційно він був дуже хорошим. Знову ж, емоційно хвилин 20, не більше. Там, де два голи забито, там могло бути і більше, в нашу сторону. У той же час і могли, і повинні були реалізовувати. Як би ми погано не зіграли, ми зіграли на 0 попереду. І це колосальна проблема, з якою доведеться вже боротися наступному тренерському штабу.
— У чому феномен збірної Ісландії?
— Феномен в підготовці, феномен в характері, дуже все просто. На першому місці - бійцівський дух нації. Як би ми не говорили, якщо говоримо про національну збірну, це спочатку виходять бійці, всі 11 осіб. Далі вже залежить від майстерності, використовуєш ти її чи ні. Але фундамент - це колосальне бажання виходити і доводити, що ти представляєш свою націю.
— Треба нашій збірній психолога?
— Справа не в психологові, справа в самих хлопцях. Будемо говорити про рівень чемпіонату, будемо говорити про рівень життя, врешті-решт. Багато футболістів, не буду говорити за всіх, зупиняються на тому, чого досягли, цього вистачить. Мотивація - це головний критерій, якого у нас не вистачає. І не тільки в першій команді, я буду говорити вже і за молодіжну збірну.
— Варто сказати, що рейтинг збірної зріс.
— Знаєте, це ще одна особливість українців: в тому, що якщо у нас погано, то це катастрофа відразу. Давайте скажемо, що одна гра не буде закреслювати всю роботу, яка була проведена за 4 роки. Збірну Михайло Іванович брав на 50-х місцях, зараз ми десь в 20-ці, якщо не помиляюся. Колосальний обсяг роботи зроблений.
— Чи здивувало Вас, що Фоменко так багато довіряв молоді?
— Чому ні. Я не можу сказати, що очікував. Але з іншого боку, Михайло Іванович нічого не втрачав - це точно. Тому що це форум, на якому потрібно проявити себе, і в кожній команді є молоді гравці. На них не було основного навантаження. Вони вчаться разом з усіма.
— На кому було основне навантаження?
- Ясна річ, що це лідери. І завдання будь-якої команди цих лідерів знайти і виховати. За рахунок командних дій, за рахунок перемог. Наші крила - це і Коноплянка, і Ярмоленко - не зіграли на тому рівні, на якому повинні були зіграти. Ми говоримо про атаку. Природно, відсутність гострого атакуючого футболіста - це проблема не тільки головної команди, а й команд нижче за віком. У нас немає форвардів рівня чемпіонату Європи. Я говорю про таранного форварда, через якого ведеться гра. На цьому чемпіонаті ми лідера не знайшли.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
