Джанні Де Б'язі як тренер збірної Албанії до успіху прийшов не відразу. Команду італієць очолив взимку 2011-го, а визнання здобув лише в 2015-му році, коли вивів збірну маленької країни на чемпіонат Європи.
Крім прориву з Албанією, у Де Б'язі немає серйозних здобутків на тренерській ниві. До того він без примітних досягнень працював з італійськими середняками та аутсайдерами, одного разу спробувавши себе в Іспанії.
Втім, це той випадок, коли попередні досягнення (чи їх відсутність) не можуть бути показовими. Адже перед очима приклад, коли збірну країни Східної Європи очолював іменитий (один з найіменитіших навіть) тренер, а команда все одно виглядала убого. Тут важливо інше. Де Б'язі – представник сильної італійської тренерської школи, який не звик працювати з зірками. Стихія Де Б'язі – це зліплювати бойові команди з колективів, які не претендують на щось суттєве. Україна може стати для спеціаліста зручною платформою для прориву (навіть більш зручною, ніж Албанія).
Але запитання в тому, скільки часу Де Б'язі знадобиться для побудови впевненої в собі команди, яка здатна здобувати результат, - і скільки часу готові чекати всі ми? Бо з Албанією, повторимося, успіх прийшов не відразу, але в країні чекали, терпіли і дочекалися зіркового часу. Чи здатні терпіти українці? Особливо з рефлексом гострої реакції на італійських заробітчан, яка виробилася в футбольної громади за роки діяльності в українському футболі П'єрлуїджі Колліни.
Ще один важливий нюанс – вік італійського кандидата на посаду головного тренера збірної України. Джанні Де Б'язі – шістдесят, а в таких роках терпіти і чекати результату може надокучати не Федерації чи вболівальникам, а самому героєві, який і повинен цей результат видавати. Так, іншому, більш звичному для українського вболівальника, кандидатові на цю посаду – 65, але ж він уже не одноразово доводив своє вміння витискати результат тут і зараз. Тобто, без зайвої розкачки.
І, нарешті, головне запитання, яке породила інформаційна хвиля про Джанні Де Б'язі як тренера збірної України – чи розглядається взагалі ця кандидатура? Чи, можливо, всім нам за традицією вішають на вуха макаронні вироби, аби відвести погляди від процесу просування на тренерський місток збірної кума президента Федерації футболу України?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
