Люди люблять видовище. І коли на футбольному полі відбувається дещо неординарне, - захопливим відгукам мало місця. Щоправда, дуже часто «неординарні» не футбольні речі сприймають як частину гри і ними захоплюються так само палко, як і суто футбольними елементами.
Саме так… Після того, як в матчі «Шахтар» – «Динамо» навесні поточного року Андрій Ярмоленко безпардонно зацідив по ногах Тарасові Степаненку, а потім Олександр Кучер примчався з лави для запасних вчиняти над «динамівцем» самосуд, футбольна громада розділилася на дві частини. Одна не сприймала того, що відбулося на полі, інша ж конфронтацію між представниками двох українських флагманів видавала як належне.
Потрохи акценти все більше зміщувалися в бік тих, хто нічого поганого в такій поведінці футболістів не побачив. Ні, саму по собі поведінку забіяк не виправдовував ніхто, але конфронтацію всім нам намагалися подати під соусом нормальної футбольної страви, - тобто, як елемент шоу, як частину великої гри.
Апогеєм стало пафосне публічне примирення Андрія Ярмоленка та Тараса Степаненка під наглядом президента ФФУ Андрія Павелка. В унісон з президентом співав і головний тренер збірної Михайло Фоменко:
«Є такий вислів: «Час лікує». Думаю, вже пройшло достатньо часу для того, щоб хлопці це чудово усвідомили і зрозуміли, що вирішувати ті завдання, які стоять перед збірною, без взаєморозуміння, взаємоповаги неможливо. Думаю, це ніяк не може відбитися на подальшому виконанні завдань.»
Підкорити - не підкорили, але в літописах українці точно залишилися. Залишилися як одна з найгірших збірних в історії чемпіонатів Європи. І по завершенні Євро-2016 Михайло Фоменко вже не говорив про час, який лікує, про взаєморозуміння і взаємоповагу, а скорботно розповсюджувався про відсутність колективу і психологічну неготовність українців до чемпіонату Європи. Той випадок, коли під впливом найменшої реакції назовні вилізли чиряки, які так старанно намагалися приховати під шаром гриму.
Або по-іншому: з вболівальників вкотре намагалися зробити дурнів, але криве дзеркало видало абсолютно протилежну картину. Дурнями постали ті, хто влаштовував цирки з примиренням, хто запевняв вболівальників у монолітності українського колективу, хто заплющував свої очі і намагався заплющити очей інших на речі, які не можна залишати без реакції.
Мораль? Якщо управлінці – дурні, то хоча б «просторобочим» потрібно бути розумнішими. «Динамівцям» та «гірникам» потрібно припиняти війну, що розгорілася між командами, а починати грати у футбол. Паплюження амуніції, мордобої, копняки, вплив на чиновників із КДК, прояв принципів перед телетрансляторами – це все від лукавого. І від цього в першу чергу страждає збірна України.
Ми – не Франція, в якій лідерські якості здатен проявити гравець з не елітного дивізіону. Ми – не Іспанія, де повз заявку збірної на Євро пролітають футболісти МЮ і «Челсі». Ми – Україна, де Ярмоленко – це священна корова, а 37-річний футбольний дідусь В'ячеслав Шевчук – основний лівий захисник. В нас, крім «Динамо» та «Шахтаря», не залишилося конкурентоздатних клубів, які б забезпечували збірну якісними футбольними кадрами. Тому найближчі рік-два-три ми й далі молитимемося на Ярмоленка, Степаненка, Ракіцького, Гармаша та інших представників «динамо-шахтарської» сім'ї. Отже, від того, як гратимуть вони за клуби і які стосунки між конкурентами складатимуться на полі та за його межами, залежатимуть й успіхи збірної.
Тому в інтересах абсолютно всіх, щоб епізоди на кшталт «Ярмоленко – Степаненко», «Кучер – Ярмоленко», «Ярмоленко – футболка Степаненка» не повторювалися. Флагманам потрібно навчитися з'ясовувати стосунки виключно цивілізованими футбольними методами, а шоу людям дарувати лише ігрове.
Тим паче, що «Динамо» й «Шахтарю» є що доводити один одному. Матч за Суперкубок України повинен дати відповіді на кілька запитань. Яким буде «Динамо» без Рауля Ріанчо? Яким «Шахтар» постане з Паулу Фонсекою біля керма? В якому функціональному стані до нового клубного сезону підійшли українські «збірники»? Які, врешті-решт, риси матиме обличчя клубного українського футболу? А розправа над футболками і чужими ногами – це з іншої площини.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
