В «Динамо» з нападниками ситуація склалася дуже цікава. На одне місце в основі (бо кияни грають лише з одним форвардом) є четверо фактично рівноцінних претендентів. Сергій Ребров, який конкуренцію вважає чи не основною запорукою успішної гри футболістів, не може не бути задоволеним.
Інша справа, що форварди «Динамо» не вражають своєю якістю. Це той випадок, коли брати доводиться кількістю. Ні Кравець, ні Теодорчик, ні Гладкий не є самостійними форвардами, здатними зіграти нестандартно, віртуозно. Їхня парафія – гра в дотик у штрафному майданчику, що, звісно, обмежує атакувальний потенціал команди.
Найрізностороннішим з цієї когорти бачиться саме Жуніор Мораєс. Своєю нестандартністю він виділявся ще в донецькому «Металурзі», а в «Динамо» до свого вміння зіграти віртуозно додав ще й захмарне бажання. Напевно, в цьому і є секрет успіху бразильця в боротьбі за місце в основному складі: його бажання реалізуватися в «Динамо» помножене на нормальний рівень майстерності, якого десь не вистачає Кравцю та компанії. Принаймні, візуально гра бразильця виглядає привабливішою від гри інших претендентів на роль основного форварда «Динамо».
Вчорашній матч проти «Олександрії» став бенефісом двох гравців: Морозюка та Мораєса. Перший асистував, другий забивав. Показово й те, що Мораєс підійшов до м'яча на «точці», наче окресливши цим свої претензії на лідерство в списку бомбардирів чемпіонату України. Попри стандартні слова про те, що виграє команда, а хто забиває – неважливо, нападнику приємно відчувати свою значимість у вигляді забитих м'ячів. Прогноз такий, що Мораєс претендуватиме на пальму першості в списку бомбардирів, і на нього гратиме вся команда, як свого часу на Тейшейру грали у «Шахтарі».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
