Але пік кризи дніпровці пережили, нехай і довелося розпрощатися з усіма, хто творив історію в 2015-му році, коли вдалося дійти до фіналу Ліги Європи. Перед стартом чемпіонату мова вже йшла про те, як «Дніпро» зможе адаптуватися до нових умов - боротьби за виживання.
Однак ті, хто трохи більше стежив за молодіжною першістю, напевно не були настільки песимістично налаштовані. Дубль «Дніпра» в останні роки виділявся (дві бронзи і золото сезону 2014/15), а те, що команда дозріла до переходу на новий рівень, свідчила її перемога на міжнародному турнірі в Індії. Так, суперники тоді були не вищого розряду, але виграти далеко від дому у команд більш досвідчених і старших - дорого вартує.
І ось - дебют, в якому «Дніпро» постав легкою, технічною, голодною до гри командою, яка просто розриває «Волинь». Звичайно, луцька команда далеко не та, що була хоча б у минулому сезоні, але це ж її проблема. Зрештою, Віталій Кварцяний на футболі «зуби з'їв», а Дмитро Михайленко переграв його так, немов це він - досвідчений фахівець, а опонент робить перші кроки серед професіоналів. Кварцяний побажав грати з високою лінією захисту, тобто з позиції сили. Дніпрянам це тільки і потрібно було - постійні забігання флангових гравців, закидання за спину повільним центрбекам і визначили результат - 5:0 на користь господарів поля.
Безсумнівно, поспішні висновки можуть тільки нашкодити справі. Про рівень цього «Дніпра» ми зможемо судити лише за підсумками тривалого відрізка і зустрічам з куди більш сильними суперниками. Але зараз хочеться просто порадіти за Дмитра Михайленка та його команду, яка не приховувала емоцій від такого вдалого дебюту.
Гра у виконанні «Дніпра» є найкращою рекламою Прем'єр-ліги - присутня впевненість, що на матч проти «Сталі» прийде більше глядачів, ніж сім тисяч цього разу. Дніпровський уболівальник захоче особисто спостерігати за дорослішанням і становленням цієї команди, яку трохи передчасно порівнюють з «дитячим садком Павлова» сезону 1992/93. А в тому, що «Дніпро» не буде зупинятися на досягнутому, сумнівів не виникає. І саме завдяки постаті Дмитра Михайленка, який поки залишає дуже приємне враження на чолі такого іменитого клубу.
«Сьогодні порадіємо, завтра порадіємо, але потрібно бути спокійними. Чемпіонат довгий і ми розуміємо, над чим нам потрібно працювати і куди рости. Команда у нас легка, невисока. Нам потрібно додавати в боротьбі, вчитися вигравати єдиноборства у більш сильних супротивників і використовувати свої сильні якості», - Дмитро Станіславович налаштований на довгу і плідну роботу.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
